Портрети відомих українців: Портрети відомих людей для кабінетів замовити в Склад стендів

Портрети відомих людей для кабінетів замовити в Склад стендів

Портрети відомих людей

При вдумливому підході до оформлення простору навчального закладу – як загальноосвітніх і спеціалізованих середніх шкіл, так і дошкільних навчальних закладів – кожен наочний посібник має особливе значення. Він має бути розміщеним на ретельно підібраному для нього місці. Саме так, щоб не тільки успішно виконувати поставлені перед ним задачі, а й вдало взаємодіяти з іншою наочністю. Виникає питання: чому настільки важливо придбати всі необхідні портрети відомих особистостей для школи й дитячого садка?

Перш за все, діти й підлітки, дізнавшись, як виглядають відомі люди, починають по-іншому, на більш особистому рівні, сприймати вивчення їхніх досягнень і творчості. У дитячому садку малюкам цікаво буде побачити зображення авторів їхніх улюблених казок або ж композиторів і поетом, які створили відомі їм пісні.

Не менш важливо купити портрети видатних учених, першовідкривачів, письменників, мандрівників та інших для шкіл. Такі наочні посібники у відповідному кабінеті:

  1. Допоможуть учням у засвоєнні нових знань;
  2. Зможуть спонукати їх до додаткового, на глибшому рівні, вивчення біографій відомих особистостей;
  3. Справлятимуть мотиваційний вплив на підлітків, які визначаються з майбутньою сферою діяльності.

Відомі портрети як джерело знань для школярів

Розміщення в класах, коридорах, у шкільних музеях тощо добре відомих усім зображень має низку переваг. Перш за все, це – пізнаваність. Якщо діти вже зустрічалися саме з цим варіантом картини із зображенням знаменитості, вони раді, що можуть продемонструвати свої знання.

Крім того, це – вдала можливість для вчителя залучити школярів до творчої роботи. Серед іншого, можна розповісти їм про автора картини, пояснити, чому його робота виділятися серед інших і користується популярністю. Також цікавим завданням для підлітків стане прохання знайти інші фотопортрети видатних людей. Результати цих пошуків можна обговорити колективно, порівняти, як виглядали відомі особистості на різних етапах життєвого шляху.

Кращі наочні посібники для навчання та виховання

Кожна деталь інтер’єру в школі або в дитячому саду успішно виконує відразу кілька завдань. Навіть коли, на перший погляд, наочність використовується саме як навчальний посібник, до неї варто звертатись не тільки під час уроків.

Портрети відомих людей, купити які можна в інтернет-крамниці «Склад стендів», також стануть у пригоді педагогам під час проведення класних годин. Цей різновид художніх зображень:

  1. Сприятиме патріотичному вихованню, якщо на портретах зображені вітчизняні видатні особистості;
  2. Допоможе в розмовах про рідний край, коли мова йде про відомих краян;
  3. Стане початком для цікавої розмови, якщо це – портрет із цитатою вченого чи письменника.

Співпрацювати з лідером виробництва – завжди вигідно й надійно

Замовлення портретів на сайті нашої фірми – вдале рішення для працівників сфери освіти з усіх областей України. Звернувшись сюди, ви можете бути впевнені, що в заздалегідь обумовлені терміни отримаєте продукцію екстра-якості. При цьому в каталозі можна знайти товари цієї групи на будь-який смак або ж зробити замовлення на індивідуальний наочний посібник будь-якого рівня складності.

Співробітники фірми подбали про доступність портретів, ціна на які належить до демократичного сегмента ринку. При цьому всі одиниці продукції виготовлені з кращих матеріалів, що відповідають міжнародним стандартам, і на сучасному професійному обладнанні. Ми гарантуємо якість і довговічність всіх посібників і зручність їх використання.

Діячі культури, освіти та науки – Освіта.UA

Перелік діячів культури, освіти і науки обов’язкових для вивчення абітурієнтами на ЗНО з історії України

1. Василь–Костянтин Острозький. З його ініціативи було створено у 1576 р. (1578 р.) Острозьку академію. Викладалися в ній «сім вільних наук» – граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. То була перша в Україні «слов’яно-греко-латинська» школа.




2. Павло Чубинський. Співпрацював у журналі «Основа» та Київській громаді. 1863 р. опублікував вірш «Ще не вмерла Україна» (мотив твору взятий з польської мазурки «Єще Польска нє зґінела» та з пісні сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу»), який згодом стане гімном. У 1873 р. – управитель справами Південно-Західного відділу географічного Російського товариства, після закриття якого (Емський указ 1876 р.) Чубинського заарештовано і вислано з України.



3. Агатангел Кримський. Один із найвизначніших світових дослідників Сходу, письменник. Збірка його поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші дослідника та переклади арабських поезій українською мовою (знав близько 60 мов). Із 1918 року Агатангел Кримський працював секретарем Всеукраїнської Академії Наук. Залишив по собі унікальні мовознавчі дослідження: «Українська граматика», «Нариси з історії української мови». У 1941 році постановою Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) Кримського оголосили «ворогом народу». В ув’язненні вчений помер.



4. Володимир Антонович. Представник руху «хлопоманів» (на сторінках журналу «Основа» (1861–1862 рр.) опублікував статтю під заголовком «Моя сповідь», у якій закликав поляків, повернутися до українського народу, якого колись зреклися їхні предки). голова Історичного товариства Нестора Літописця (1881 р.). Автор історичних праць. Один з ініціаторів угоди галицьких народовців з польсько-австрійськими політичними колами, що дістала назву «нова ера» (1892 р.).



5. Олесь Гончар. Український прозаїк, найвідоміші твори «Прапороносці», «Тронка», «Людина і зброя». У 1968 р. виходить його роман «Собор», за цю книгу письменник був підданий критиці, а твір вилучений з літературного процесу на два десятиліття. Після розпаду Радянського Союзу став активістом у створенні Товариства української мови і Народного Руху України.



6. Олександр Довженко. Із 1926 р. режисер-постановник на кіностудіях Одеси, Києва, Москви. Серйозний успіх мав його фільм «Звенигора» (1929 р.). Окремі його роботи були прийняті з успіхом у європейських країнах. Автор кіноповісті «Україна в огні», за яку був підданий критиці. У роки «відлиги» написав статтю «Мистецтво живопису і сучасність», у якій закликав «розширити творчі межі соціалістичного реалізму».



7. Микола Костомаров. Ад’юнкт-професор (вчене звання у дореволюційній Росії і Західній Європі) кафедри російської історії Київського університету. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства (1846 р.) та автор його програмних документів, зокрема «Книги буття українського народу».



8. Іван Котляревський. У 1812 р. під час російсько-французької війни сформував український козацький полк. У 1817 – 1821 рр. директор Полтавського театру. Із 1818 р. брав участь у діяльності полтавської масонської ложі «Любов до істини». 1798 р. виходить перша частина «Енеїди» Котляревського (перший твір нової української літератури). Створив п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-Чарівник».



9. Соломія Крушельницька. Українська всесвітньо відома оперна співачка з Галичини. У 1893 р. дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи та Америки. Партнерами Крушельницької на сцені були Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».



10. Пантелеймон Куліш. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства (1846 р.), за участь у діяльності якого був заарештований. У 1858–1863 рр. у Петербурзі редагував український журнал «Основа». Автор першого історичного роману «Чорна рада». Створив українську абетку («кулішівка»).



11. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка). Поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, публіцист. Брала активну участь в українському національному русі. Відомі твори: «Лісова пісня» (1911 р.), «Бояриня» (1913 р.). Дочка письменниці Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Дядько Лесі (так її називали у сім’ї, і це ім’я стало літературним псевдонімом) – Михайло Драгоманов, був відомим ученим, громадським діячем.



12. Микола Лисенко. Заклав основи національного музичного мистецтва. Пройшов школи Лейпцизької та Петербурзької консерваторій. Автор перших опер для дітей «Коза-Дереза», «Пан Коцький»; опер «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба».



13. Петро Могила. Народився в сім’ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет. Навчався у Львівській братській школі, Замойській академії. Брав участь у битві під Хотином. Згодом постригся в ченці. З початку XVII ст. архімандрит Києво-Печерської лаври, 1632–1647 рр. – митрополит Київський і Галицький. У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. Восени 1631 р. заснував Лаврську школу, незабаром цю школу було об’єднано з Київською братською, і з 1632 р. постає Києво-Могилянська колегія. Автор богослужбової книги «Требник» (1646 р.).




14. Сергій Параджанов. Вірменський та український кінорежисер. Один із засновників українського поетичного кіно. Екранізація п’єси М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1964р.), принесла йому всесвітню славу і визнання. Фільми, що були далекі від проголошеного «соціалістичного реалізму», і нелюбов до радянської влади призвели до арешту і ув’язнення режисера терміном на 15 років.



15. Григорій Сковорода. Філософ, гуманіст, просвітитель, поет, педагог. Працював викладачем етики та поетики в Харківському та Переяславському колегіумах. На його думку, людина може стати щасливою, пізнавши самого себе, а в житті варто займатися тим, що людині природно відповідає. Автор творів «Сад божественних пісень», збірник байок «Басни харковскія». Пісню Сковороди «Всякому городу нрав і права» використав І. Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка».  Йому належить вислів: «Світ ловив мене, але не спіймав».



16. Йосип Сліпий. Після смерті А. Шептицького, у листопаді 1944р., став главою греко-католицької церкви. У 1946 р. звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР, співпраці з німецько-фашистськими окупантами», засуджений до ув’язнення. Після вісімнадцяти років каторги звільнений у 1963 р. (завдяки тиску президента США Джона Кеннеді та папи Павла І). Виїхав до Рима, де розпочав відбудову української церкви. Став фундатором Українського католицького університету.




17. Василь Стус. Один з активних учасників акції протесту у вересні 1965 р. в кінотеатрі «Україна» в Києві, за що був виключений з аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. У 1970 р. за кордоном вийшла його збірка поезій «Зимові дерева», через два роки був засуджений за «антирадянську агітацію». У 1980 р. отримав новий строк ув’язнення, помер за ґратами.



18. Іван Франко. Один із засновників Русько-української радикальної партії (РУРП), згодом відмовився від соціалістичних поглядів і став членом Української національно-демократичної партії (УНДП). Очолював філологічну секцію в Науковому товаристві імені Тараса Шевченка. Літературні творчість розпочав у 1870-х роках. У 1892 р. брав участь у селянському вічі в м.Снятин.



19. Маркіян Шашкевич. Уважається речником західноукраїнського національного відродження. Навчався в духовній семінарії та університеті у Львові. У студентські роки був організатором і лідером «Руської трійці» (1832 р.), співавтор альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.), один із перших перекладач «Слова про похід Ігорів».



20. Тарас Шевченко. У 1840 р. у Петербурзі вийшла перша збірка його поезій «Кобзар». Був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. У 1844 р. вийшов альбом офортів «Живописна Україна», де представлені роботи художника на історичну тематику («Дари в Чигирині», «Смерть Б. Хмельницького»).



21. Андрей Шептицький. Митрополит Української греко-католицької церкви. Брав активну участь у громадському житті західноукраїнського краю. Був депутатом віденського парламенту і Галицького сейму, але в стінах цих закладів з’явився лише двічі до 1914 р., обидва рази виступав не з політичними, а з освітянськими темами. Заснував Український національний музей та Земельний банку у Львові (1910 р.). У роки окупації Галичини російськими військами (Перша світова війна) був вивезений з України в Росію. Після повернення заснував Львівську богословську академію, яка в 1928 р. була єдиним українським вищим навчальним закладом на українських землях у складі Польщі. У роки Другої світової війни підтримував наміри українців у час проголошення «Акту відновлення української державності». У багатьох пастирських посланнях виступав проти нацизму. Двічі звертався з протестом щодо нищення єврейського населення в Галичині до рейхсфюрера СС Гіммлера. За згодою митрополита значна кількість євреїв переховувалась у греко-католицьких монастирях і безпосередньо в митрополичій резиденції. Шептицький причетний до формування дивізії «Галичина». Помер у листопаді 1944р.




22. Ісмаїл Гаспринський. Кримськотатарський письменник, педагог, культурний і громадсько-політичний діяч. Його обирали гласним Бахчисарайської міської думи, а згодом і міським головою Бахчисараю. На цій посаді він дбав про облаштування міста й організацію народної освіти. Також писав і видавав за власною редакцією численні підручники та книжки для кримськотатарської молоді. Його навчальний посібник «Ходжа-і-суб’ян» («Учитель дітей») став найпопулярнішим виданням у тюркомовному світі. У 1883 році І. Гаспринський розпочав видання газети «Терджиман» («Перекладач»), першого тюркомовного видання в Російській імперії. А в 1905 році І. Гаспринський започаткував кримськотатарське періодичне видання для жінок «Алємі нісван» («Жіночий світ»).



23. Михайло Вербицький. Український композитор, автор музики до гімну «Ще не вмерла Україна». Текст Павла Чубинського в Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису «Мета» за 15 січня 1864 р. Імовірно, це надихнуло о. Михайла (або йому було замовлено перемишльською «Громадою») написати патріотичну пісню. Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як гімну відбулося 10 березня 1865 р. в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченому Тарасові Шевченку. Диригував Анатоль Вахнянин.



24. Володимир Вернадський. За часів гетьмана П. Скоропадського очолив Комісію з організації Академії наук і Української Національної бібліотеки, а також комісію з питань вищої школи. У 1918 р. Вернадського обрали першим президентом Української Академії наук. Фізико-математичне відділення академії прийняло тематику Вернадського – почалося створення біохімічної лабораторії.



25. Василь Симоненко. Поет-шістдесятник. Дебютував збіркою «Тиша і грім» (1962 р.), згодом у Мюнхені вийшла його друга збірка «Земне тяжіння»(1965 р.). Помер у Черкасах на 29-му році життя. Його творчість порівнювали за глибиною страждання та щирості з поезією Т. Шевченка.




26. Іван Дзюба. Автор книги «Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965 р.). За відкриті виступи на захист української інтелігенції, самвидавські матеріали був ув’язнений у 1972 р. Брав участь у створенні Народного Руху України за перебудову (1989 р.).



27. Іван Миколайчук. Український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Провідні ролі у фільмах «Тіні забутих предків» (режисер С. Параджанов), «Пропала грамота» (режисер Б. Івченко), «Білий птах з чорною ознакою» (режисер Ю. Іллєнко). Як режисер зняв фільм «Вавилон ХХ» (1979 р.).




28. Любомир Гузар. Український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької церкви (2001–2011 рр.). У 2005 р. повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 45-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 р. вийшов у відставку. Був одним з моральних авторитетів українців у 1990–2010-х роках, членом ініціативної групи «Першого грудня».




ПРОЙТИ ОНЛАЙН ТЕСТИ

Освіта.ua
16.11.2019

Історичні постаті в процесах державотворення України

Історично становлення нашої країни відбувалося протягом багатьох віків. За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на вільне і незалежне життя. Сьогодні ж 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності. Проте важливо пам’ятати історичні постаті та події для того, щоб не забувати про шлях, який довелося подолати українській державі в своєму становленні.

    Книжки представлені на виставці:

  1. Андрухів, І. Кость Левицький: політик, громадський діяч, правник (1859 — 1941): монографія / І. Андрухів, С. Сворак, В. Ковалик. — Надвірна: Надвірнян. друк., 2009. — 104 с. — ISBN 978-966-7524-68-5. — укp.

    Проаналізовано культурно-просвітницьку та громадсько-політичну, наукову й адвокатську діяльність видатного галицького політика, першого голови уряду ЗУНР К.А. Левицького на підставі документальних і архівних джерел. Висвітлено питання підготовки української національно-демократичної революції 1 листопада 1918 р., участі у державотворчих процесах ЗУНР, історі ї політичної та національно-визвольної діяльності українців Галичини.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА723170

  2. Богуславський, О. В. Преса міжвоєнної української еміграції і боротьба за незалежність України: історичний шлях, досвід, дискусії : монографія / О.В. Богуславський. — Запоріжжя: Просвіта, 2008. — 452 c. — ISBN 978-966-653-217-9. — укp.

    На підставі дослідження джерельного газетно-журнального матеріалу комплексно проаналізовано особливості становлення та функціонування преси української міжвоєнної еміграції в Європі 1919 — 1939 рр., а також розвиток політичної полеміки та дискусії як форм публіцистики. Охарактеризовано публіцистику М.Грушевського, В.Винниченка, В.Липинського, Є.Чикаленка. Розкрито тенденції та специфіку державотворчих концепцій різних політичних груп, основні суперечності між ними, а також їх вплив на еміграційне суспільство.Обоснованы организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ:ВА698045

  3. Бойко, М. П. Гуманістичний аспект формування національної культури України в умовах глобалізації (в контексті ідей Кирило-Мефодіївського товариства, Д.Донцова, М.Драгоманова) : монографія / М. П. Бойко ; Дніпродзерж. держ. техн. ун-т. — Дніпродзержинськ, 2008. — 260 с. — Бібліогр.: с. 251-260. — ISBN 978-966-8551*-57-4. — укp.

    Наведено результати історико-філософського дослідження філософських і політичних поглядів членів Кирило-Мефодіївського товариства. Визначено об’єктивні та суб’єктивні закономірності формування їх ідей. Висвітлено концептуальний зміст їх ідеологічних розробок в контексті перспектив формування національної ідеології та психології українців. Проаналізовано розвиток ідей національної самосвідомості, культури, українського державотворення в працях М.Костомарова, Т.Шевченка, П.Куліша, Г.Андрузького, М.Драгоманова, Д.Донцова.ганизационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА701706

  4. Бойко, М. П. Кирило-Мефодіївське товариство: філософські та культурологічні ідеї національної самосвідомості та державотворення : монография. / М. П. Бойко ; Дніпродзерж. держ. техн. ун-т. — Дніпродзержинськ, 2006. — 451 с. — ISBN 966-8551-31-1. — укp.

    Розглянуто питання становлення національної самосвідомості українського народу. Висвітлено духовно-культурний аспект розвитку національного відродження в Україні. Проаналізовано теоретичні джерела становлення слов’янської ідеології в філософських ідеях членів Кирило-Мефодіївського товариства, культурно-історичні умови створення слов’янської федерації. Визначено перспективи формування громадянського суспільства в країні.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА676201

  5. Боярська, З. І. Історія держави і права України: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / З. І. Боярська ; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2001. — 278 с. — ISBN 966-574-251-5. — укp.

    Висвітлено процеси виникнення державності на території України, починаючи з рабовласницької доби, до сучасного періоду державотворення. Розглянуто процеси інституалізації державних структур і простежено історичну еволюцію норм інститутів права. Досліджено загальні закономірності державно-правових явищ, визначено їх особливості за різних історичних умов.основаны организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА612642

  6. Вегеш, М. М. Михайло Грушевський: деякі аспекти наукової і політичної діяльності / М. М. Вегеш, Л. В. Горват ; Ужгород. держ. ун-т. — Ужгород, 1998. — 38 с. — укp.

    Простежено еволюцію політичних поглядів М.Грушевського (автономія, федерація в складі Росії, проголошення незалежності України), розглянуто його концепцію української державності. Проаналізовано основні праці М.Грушевського, в яких вчений піднімав аспекти державотворення («Про українську мову й українську справу», «Хто такі українці і чого вони хочуть?», «На порозі нової України», «Універсали Центральної Ради» та ін.). Висвітлена проблема дослідження питань історії Закарпаття в працях М.Грушевського «Ілюстрована історія України», «Угорська Україна» та ін.основаны организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Р85151

  7. Вегеш, М. Ю. Карпатська Україна на шляху державотворення : монографія / М. М. Вегеш, М. Ю. Токар. — Ужгород: Карпати, 2009. — 448 с. — Бібліогр.: с. 410-444. — ISBN 978-966-671-201-4. — укp.

    Наведено результати комплексного дослідження суспільно-політичних проблем розвитку Карпатської України в процесі державного будівництва. Проаналізовано перспективи державотворення в контексті участі місцевого населення в суспільному житті краю впродовж 1918 — 1939 рр. і його участі в політичних процесах. Увагу приділено зарубіжній історіографії Карпатської України, проведенню Хустського конгресу, виникненню політичних партій української орієнтації, пошуку шляхів консолідації українських політичних сил наприкінці 1930-х рр., збройним силам Карпартської України — Організації Народної Оборони Карпатська Січ.основаны организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: СО28983

  8. Верстюк, В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення : хронологічний довідник / В. Ф. Верстюк [и др.]. — 2.вид., доп., доопрац. — К. : Наукова думка, 2005. — 718 с.: іл. — ISBN 966-00-0465-6

    Довідник є найповнішим зібранням фактографічного матеріалу історії України, впорядкованого за хронологічним принципом. Він відтворює декілька тисяч визначних подій українського минулого від архаїчних часів до сучасності. Читач знайде в ньому інформацію про археологічні культури, розселення слов’янських племен, політичне життя, розвиток економічних відносин та культури України. Особливу увагу приділено подіям пов’язаним з процесами українського державотворення, Київській та Галицько-Волинській державам, Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького, Українській Народній Республіці, Українській державі, Західноукраїнській Народній Республіці. Автори відстежують найголовніші події історії УРСР, сучасне України, пов’язане із здобуттям нею незалежності.снованы организационно-экономические механизмы формирования региональной инновационной энергетики.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВС41837

  9. Видатні постаті України : біографічний довідник / голов. ред. Г. В. Щокін ; Міжрегіональна академія управління персоналом ; Книжкова палата України. — К. : МАУП, 2004. — 872 с.: іл. — ISBN 966-608-519-4.

    Унікальна пам’ятка про життя і творчість понад 400 видатних осіб, які своїми науковими, політичними та громадськими здобутками сприяли розвитку нашої держави (Іван Мазепа, Пилип Орлик, Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, Володимир Винниченко та інші).

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА567263

  10. Винар, Л. . Михайло Грушевський: історик і будівничий нації : статті і матеріяли / НАН України ; ІУАтаД ім. М. С. Грушевського. — К. : Фундація ім.О.Ольжича, 1995. — 304с. : іл. — ISBN 5-7707-7675-7. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВС30485
  11. Винниченко, В.Відродження нації : історія української революції. Март 1917 р. — грудень 1919 р. / В. Винниченко. — К. : Дзвін1920. Ч. 2. — [Б. м.] : [б.в.], 1920. — 328 с. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Гнатишин А./Ч.1- 2
  12. Винниченко й українська соціал-демократія : [зб. док. та матеріалів] / Центральний держ. архів громадських об’єднань України / В. С. Лозицький (упоряд. та авт. передм.). — К. : Парламентське видавництво, 2008. — 248c., [14]арк. іл. — ISBN 978-966-611-6*18-8. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА698684
  13. Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка / ред.: М. І. Обушний. — К., 2008. — 61 с. — (Українознав.; Вип. 12). — укp.

    Проаналізовано вплив визначного діяча українського культурного відродження другої половини ХІХ ст. на становлення світогляду В. Вернадського в українознавчому вимірі. Висвітлено науково-педагогічну діяльність Д. Дорошенка та його внесок у формування українського освітнього простору. Визначено релігійний чинник інтеграції українського суспільства в оцінці В. Липинського та сучасних дослідників, еволюцію концепції українського державотворення в його історико-політологічній спадщині, розкрито роль української національної ідеї в творчості дослідника.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Ж28079/україн

  14. Володимир Винниченко; Грицько Григоренко : Штрихи до портретів / О. Д. Гнідан та ін. — К. : Вищ. школа, 1995. — 224с. — ISBN 5-11-004235-7. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА564168
  15. Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951) ) : бібліографічний покажчик / Харківська держ. наук. б-ка ім. В.Г.Короленка / ред. С. М. Миценко.— Х., 1995. — 110с. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА567378
  16. В’ячеслав Липинський в історії, теорії і практиці українського державотворення : матеріали Міжнар. конф., 26 — 27 квіт., 2007 р., Луцьк / уклад.: А. Г. Шваб ; Волин. нац. ун-т ім. Л.Українки. — Луцьк: Вежа, 2007. — 569 c. — ISBN 978-966-600-2*95-5. — укp.

    Наведено результати дослідження науково-теоретичної, теоретико-політологічної й історичної спадщини В.Липинського — видатного українського вченого, історика, політичного та державного діяча. Висвітлено його погляди щодо української політичної нації, політичної еліти, побудови самостійної української держави, ролі партій у суспільно-політичних процесах України. Проаналізовано внесок ученого у розвиток монархічного напряму українського консерватизму.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА695817

  17. Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України : матеріали Міжнар. ювіл. наук. конф. / ред.: В. Кононенко ; НАН України. Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ: Плай; Галич, 1998. — 349 с. — ISBN 966-7365-30-1. — укp.

    Розкриваються різні аспекти складної історії Галичини від найдавніших часів до наших днів, розвитку її культури, освіти, мистецтва, інших галузей матеріальної і духовної діяльності галичан у нелегких умовах тривалого іноземного поневолення. Серед розглянутих питань — галицько-польські відносини ХІ-ХІІ ст.; розвиток української державності в період Галицько-Волинського князівства; вплив візантійського мистецтва на культуру стародавнього Галича; риторика Галицько-Волинського літопису; перші українські часописи Галичини про українську мову та національне відродження краю; формування та розвиток господарсько-економічної культури в Галицько-Волинській державі та ін.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА586628

  18. Галичина : всеукр. наук. і культ.-просвіт. краєзн. часоп. Чис. 14 / ред.: М. Кугутяк ; Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника, Ін-т історії і політол. — Івано-Франківськ, 2008. — 580 с. — укp.

    Висвітлено проблеми методології та історії національно-визвольного руху ХІХ — ХХ ст. Проаналізовано громадсько-політичну та державотворчу діяльність головного командира УПА — Р. Шухевича, роль греко-католицького духовенства Східної Галичини в міжвоєнний період. Розкрито правові засади державотворчої концепції українських націоналістів у 1920 — 1930 рр., ідеологічні засади українського національно-визвольного руху 1930 — 1950 рр. Розглянуто питання тероризму в оцінці митрополита А. Шептицького в контексті етико-моральної доктрини християнства. Висвітлено діяльність українських націоналістів на початку окупації Києва (вересень — грудень 1941 р.), політичну стратегію українського визвольного підпілля в 1944 р., радянську політику депортації учасників українського націоналістичного руху та їх сімей у 1945 — 1953 рр.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Ж69453

  19. Гетьманат Павла Скоропадського : історія, постаті, контроверсії. Всеукраїнська наукова конференція, 19-20 травня 2008 р./ Укр. ін-т нац. пам’яті, Інститут історії України Нац. акад. наук України ; відп. ред. д-р іст. наук В. Ф. Верстюк. — К. : Вид-во Олени Теліги, 2008. — 320 с. — Бібліогр. в кінці ст. — 1000 экз. — ISBN 978-966-355-021-3 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА731468
  20. Головко, М. Л. Громадські організації та рухи України в роки Другої світової війни: вітчизняна і зарубіжна історіографія : монографія / М.Л. Головко ; Акад. праці і соц. відносин Федер. проф. спілок України. — К.: Олан, 2004. — 112 с. — Бібліогр.: 237 назв. — ISBN 966-7984-12-5. — укp.

    На широкому історіографічному матеріалі досліджено погляди вітчизняних і зарубіжних учених, публіцистів і військових діячів щодо політичної активності громадських організацій і національно-визвольних рухів України у період Другої світової війни 1939 — 1945 рр. Проведено порівняльний аналіз домінуючих тенденцій світової історіографічної науки на громадсько-політичну діяльність українського суспільства. З’ясовано основні напрями сталінської політики, а також форми, методи та джерела масової громадської активності населення та політичних організацій. Наведено комплексну оцінку опозиційного націоналістичного руху. Проаналізовано націо- й державотворчі погляди засновників ОУН та УПА за обставин, що виникли внаслідок розгалуження військових дій. На підставі результатів наукового дослідження обгрунтовано значення громадського сектору у формуванні концепції соціогуманітарного розвитку українського суспільства.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА659823

  21. Громадянське суспільство як здійснення свободи: Центрально-східноєвропейський досвід досвід : зб. наук. пр. / ред.: В. П. Мельник ; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, Філос. ф-т. — Л., 1999. — 382 с. — ISBN 966-613-018-1. — укp.

    Висвітлено актуальні проблеми теорії громадянського суспільства у застосуванні до практики соціального розвитку у посткомуністичних суспільствах: Болгарії, Грузії, Польщі, Румунії, України. Розглянуто проблему ідентичності як кризу самоповаги у посткомуністичному просторі та питання збереження релігійної ідентичності за умов відкритого суспільства. Значну увагу приділено історії українського державотворення, проблемам української ментальності у контексті становлення громадянського суспільства, засадам соціального життя у поглядах українських просвітників тощо

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА575774

  22. Грушевський, М. С. Вільна Україна: Статті з останніх днів (берез.-квіт. 1917) / М. С. Грушевський. — К., 1917. — 16с. — Конв. 1. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА629036(конв. 1-3)
  23. Грушевський М.С. — державотворець, громадський діяч, вчений, публіцист : матеріали II Регіон. наук.-практ. конф., 28 верес. 2006 р., Київ — Вінниця — Кам’янець-Подільський — Бар / ред.: І. Б. Гирич ; Вінниц. облдержадмін., Вінниц. облрада, Ін-т історії України НАН України, Ін-т укр. археографії і джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М.Коцюбинського. — К.: Кн.-Вега, 2006. — 232 с. — ISBN 966-621-312-5. — укp.

    Висвітлено різноманітні аспекти життя, діяльності й увіковічнення пам’яті видатного вітчизняного історика М.С. Грушевського. Проаналізовано історичну спадщину, державницьку діяльність вченого, зокрема, його погляди на сутність історичного процесу, оцінку Переяславсько-Московської угоди 1654-го р., періодизацію історії українського козацтва, проблеми культурно-національного відродження України XIX — початку XX ст. Увагу приділено родині вченого, а також ролі Поділля та поділлєзнавства у формуванні творчих поглядів М.С. Грушевського.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА708472

  24. Грушевський, М. С. Українська Центральна Рада й її Унїверсали. Перший і другий / М. С. Грушевський. — К., 1917. — 16с. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА600811
  25. Грушевський, М. С. Якої ми хочемо автономії і федерації / М. С. Грушевський. — К., 1917. — 16с. — Конв. 2. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА629036(конв. 1-3)
  26. Гуз, А. М. Історія держави і права України. Джерела права періоду Київської Русі : навч. посіб. / А. М. Гуз. — К.: КНТ, 2007. — 69 с. — Бібліогр.: с. 68-69. — ISBN 966-373-181-8. — укp.

    На підставі дослідження 16-ти писемних джерел періоду Київської Русі, зокрема «Повісті минулих літ», «Устава князя Ярослава Володимировича», «Статутної грамоти князя Мстислава Романовича», проаналізовано найважливіші етапи державотворення в Україні зазначеного історичного періоду.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА691663

  27. Десять років незалежності України: минуле та сучасне державотворення : наук. зб. / ред.: В. Смолій ; Ін-т історії України НАН України, Каф. історії України та зарубіж. країн Київ. нац. лінгвіст. ун-ту, Берд. ін-т підприємництва. — К., 2003. — 434 с. — ISBN 966-02-3284-5. — укp.

    Показано роль П.Скоропадського у державотворчих процесах доби національно-визвольної боротьби 1917 — 1921 рр. Охарактеризовано еволюцію поглядів лідерів українського руху на військове будівництво у період правління Центральної Ради (березень 1917 — квітень 1918 рр.). Визначено історичні передумови європейського вибору України. У контексті боротьби за національну державність (перша половина ХХ ст.) проаналізовано діяльність українських церков. Висвітлено ідею української державності у працях С.Шелухіна, а також проблеми вдосконалення управління та мотивації праці.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВС39869

  28. Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. 1918-1920 : документи і матеріали : У 2 т., 3 ч. / відп. ред. і кер. упоряд. В. Ф. Верстюк ; Інститут історії України НАН України, Центральний держ. архів вищих органів влади і управління України, Дослідний ін-т сучасної української історії (Філадельфія). — К. : Видавництво ім. Олени Теліги, 2006 . — (Серія «Джерела до вивчення історії Української революції»). — ISBN 966-7601-77-3.

    Наведено результати комплексного дослідження суспільно-політичних проблем розвитку

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: В349399/Т. 1

  29. Жулинський, М. Г. Вірю в силу духа: Іван Франко, Леся Українка і Михайло Грушевський у боротьбі за піднесення політичної і національної свідомості української людини. — Луцьк : Медіа, 1999. — 103с. — (Бібліотека «Волинського земляцтва»; Т.1). — ISBN 966-95522-6-5. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА591427
  30. Захарчук, А. С. Державотворчі пошуки в Україні періоду Центральної Ради: політико-правовий аспект / А.С. Захарчук. — Суми: ВАТ «СОД»: Коз. вал, 2003. — 215 с. — Бібліогр.: 345 назв. — ISBN 966-589-624-5. — укp.

    Описано політико-правові процеси становлення української державності в добу Центральної Ради. Проведено порівняльний аналіз державницьких доктрин у вітчизняній та зарубіжній політико-правовій філософії, висвітлено процес їх практичної реалізації у діяльності мас, партій, державницьких інституцій у найбільш складний період історії українського народу.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА643816

  31. Історична спадщина у світлі сучасних досліджень: Величко, Маркович, Маркевич, Костомаров, Яворський / Ю. А Пінчук., А. В. Санцевич., Н. О. Герасименко., В. О. Нерод ; НАН України. Інститут історії України. — К., 1995. — 190с. — ISBN 5-7702-0895-3. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА562385
  32. Історія України: Маловідомі імена, події, факти : зб. ст. / ред.: П. Т. Тронько ; НАН України. Ін-т історії України, Донец. нац. ун-т. — К.: Рід. край; Донецьк, 2001. — Вип. 15. — 227 с. — ISBN 966-02-0598-8. — укp.

    Розглянуто актуальні проблеми громадсько-політичного, культурного та релігійного життя України у XVIII — ХХ ст. Описано особливості соціально-економічного розвитку міст і сіл. Проаналізовано внесок української інтелігенції у збереження та популяризацію багатовікових народних традицій, розвиток науки і культури. Висвітлено питання формування та функціонування радянської тоталітарної системи в УРСР. Особливу увагу приділено актуальним проблемам державотворення в незалежній Україні у 1990 — 2001 рр.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: В342281

  33. Історія українського парламентаризму: Від допарламентських форм організації політичного життя до сьогодення = The history of Ukrainian parliamentarism. From pre-parliament forms of the political life organization fill modern times : [у 3 т.] / Ін-т історії НАН України ; [кер. авт. кол. Смолій В. А.]. — К. : Дніпро, 2010. — 635 с. : фотоіл., табл. — Текст парал. укр., англ. — ISBN 978-966-578-201-8 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: СО29977
  34. Кам’янець-Подільський — остання столиця Української Народної Республіки : матеріали Всеукр. наук. конф., Кам’янець-Подільський, 6-7 жовт. 2009 р. / Ін-т історії України НАН України, Кам’янець-Поділ., нац. ун-т ім. І. Огієнка ; редкол.: В. А. Смолій [та ін.]. — Кам’янець-Подільський : Оіюм, 2009. — 384 с. — Бібліогр. у кінці ст. — 300 экз. — ISBN 978-966-2187-20-5 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА725933
  35. Капелюшний, В. П. Здобута і втрачена незалежність: історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань (1917 — 1921 рр.)/ В. П. Капелюшний ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К.: Олан, 2003. — 607 с. — Бібліогр.: 1611 назв. — ISBN 966-95837-1-3. — укp.

    Висвітлено історію українського державотворення доби національно-визвольних змагань 1917 — 1921 рр. Розкрито методологічні засади історіографії української державності, правові засади української держави гетьмана П.Скоропадського. Проаналізовано становлення Західно-Української Народної Республіки, описано процеси культурно-національного відродження України за революційної доби. Розглянуто основні напрями європейської політики країни в 1917 — 1921 рр.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА647264

  36. Конта, Р. М. Історіографія державотворчої ідеї в масонських ложах в Україні в першій чверті XIX століття / Р. М. Конта. — К.: Поліграф Центр, 2003. — 19 с. — Бібліогр.: 41 назв. — укp.

    Розглянуто проблеми розвитку масонства в Україні у першій половині ХІХ ст., зародження та розвитку державотворчої ідеї в масонських ложах.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Р100221

  37. Костомаров М. І. Історичні постаті / пер. з рос. І. С. Голуб. — Д. : Січ, 2008. — 735с. — ISBN 978-966-511-353-4. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА721459
  38. Костомаров, Н. И. Гетман Иван Степанович Мазепа / подгот. А. А. Олейников. — К. : Радуга, 2005. — 64с. : ил. — (Серия «Уроки истории»). — ISBN 966-8325-53-2. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА672016
  39. Костомаров, Н. И. Преемники Богдана Хмельницкого / Н. И. Костомаров ; Украинская Академия русистики. — К. : Радуга, 2007. — 208 с. — (Серия «История Украины в исторических исследованиях, документах и воспоминаниях современников». — ISBN 978-966-8325-78-6. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА717754
  40. Кучер, В. І. Володимир Винниченко про політичні події міжвоєнної доби: погляд із «Закутка» / В. І. Кучер ; НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса. — К., 2008. — 68c. — Бібліогр.: в кінці розділів.. — ISBN 978-966-02-4852-6. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА703510
  41. Лукашевич, О. А. «Конституція» Пилипа Орлика — історико-правова пам’ятка XVIII ст. / О. А. Лукашевич, К. В. Манжул. — Х. : Основа, 1996. — 52 с. — ISBN 5-7768-0501-5 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: СО29102
  42. Луняк, Є. М. З плеяди творців націй: Мішле, Костомаров, Грушевський. Видатні історики в романтичних життєписах : / Є. Луняк ; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. — Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2010. — 168 с. : іл. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА726193
  43. М.С.Грушевський — визначний український історик, літературознавець, вчений-правознавець, академік АН УРСР та АН СРСР, громадський діяч, Голова Центральної Ради в 1917 — 1918 рр.: матеріали наук.-практ. конф., 30 верес. 2006 р., присвяч. 140-й річниці від дня народж. М.С.Грушевського / ред.: В. П. Шкварець ; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова, Миколаїв. навч.-наук. ін-т. — Миколаїв, 2006. — 152 с. — ISBN 966-8073-25-8. — укp.

    Висвітлено життєвий шлях М.С.Грушевського, його діяльність у державотворчій, науковій і громадській сферах. Проаналізовано вплив теоретичних концепцій ученого на формування «західної» доктрини в українській політичній географії, його провідних історичних ідей схеми-моделі історії України на історичну творчість І.Л.Борщака. Викладено питання національного самовизначення та національно-історичної ідентичності українського народу у контексті ідей історика. Охарактеризовано австрійські урядові документи про призначення М.Грушевського професором Львівського університету.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА683251

  44. Михайло Грушевський — перший президент України, академік : біобібліографія, (1885-2000 рр.) / уклад.Б. В. Грановський. — К., 2001. — 384с. — ISBN 966-7863-01-8 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА613220
  45. Михайло Іванович Туган-Барановський: особистість, творча спадщина і сучасність / ред. О.О. Шубін ; Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського.— Донецьк : Каштан, 2007. — 356с. — ISBN 966-427-028-8. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВС43475
  46. Масненко, В. В. Історична пам’ять і сучасне державотворення — погляд із Черкащини : політол. нариси / В. В. Масненко. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 2001. — 117 с. — (На межі тисячоліть ХХ. Див. влас. очима). — ISBN 966-7331-73-3. — укp.

    Розглянуто проблеми суспільно-політичного життя: розвиток науки, культури, функціонування державної української мови, діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних партій та окремих політиків. Увагу приділено особливостям перебігу на Черкащині парламентської (1998 р.) та президентської (1999 р.) виборчих кампаній. Наведено результати соціологічних опитувань щодо масових політичних настроїв, громадської думки черкащан з актуальних питань суспільно-політичного життя, оцінок історичного минулого, традиції та сучасності.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА610247

  47. Масненко, В. В. Історичні концепції М.С.Грушевського та В.К.Липинського. Методологічний і суспільно-політичний виміри української історичної думки 1920-х років / В. В. Масненко ; Ін-т політ. та етнонац. дослідж. НАН України. — К.; Черкаси: Брама-ІСУЕП, 2000. — 284 с. — Бібліогр.: 641 назв. — ISBN 966-7759-12-1. — укp.

    Розглянуто процес розвитку історичних концепцій видатних українських учених і громадсько-політичних діячів М.Грушевського та В.Липинського від Першої світової війни до початку 1930-х рр. Простежено як під впливом власного та суспільного державотворчого досвіду змінювались їх конкретно-історичні дослідження, теоретично-методологічні підходи. Особливу увагу приділено фундаментальним працям, присвяченим добі Хмельниччини, яка була визначальною для подальшого розвитку української нації. Висвітлено аналогії, проведені вченими між сучасною їм українською революцією та кардинальними змінами середини XVII ст. Досліджено взаємовпливи історичної науки та політики, зокрема, можливість використання політичної практики як критерію продуктивності історичних концепцій. Визначено загальний рівень розвитку української історичної думки у 1920-х рр.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА603574

  48. Микита Шаповал — видатний державний діяч, вчений, патріот : матеріали наук.-практ. конф. з нагоди 125-річчя від дня народж., 5 квіт. 2007 р., Донецьк / ред.: В. Білецький ; Донец. облдержадмін., Донец. ін-т післядиплом. пед. освіти, Донец. від-ня наук. т-ва ім. Шевченка, Укр. культур. центр . — Донецк: Укр. культур. центр, 2007. — 132 с. — (Донец. віст. наук. т-ва ім. Шевченка; Т. 19). — укp.

    Охарактеризовано постать М.Шаповала як філософа та соціолога, державотворця, видатного просвітителя та педагога. Висвітлено авангардистські тенденції в його творчій діяльності. Викладено історію вірша Ю.Дарагана, присвяченого митцю. Увагу приділено його журналістським здобуткам, ідіостилю вченого в аспекті психопоетики.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Ж71995

  49. Міжнародна науково-теоретична конференція «М. І.Туган-Барановський та державність України «19-20 березня 2004 р. : запрошення і програма / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. І.Тугана-Барановського. Кафедра українознавства ; Львівський національний ун-т ім. І.Франка. Кафедра економіки України ім. М.І.Тугана-Барановського ; Інститут економіко-правових досліджень НАН України / О. О. Шубін (ред.кол.). — Донецьк : ДонДУЕТ, 2004. — 273с. — 140-річчю від дня народження М. І.Туган-Барановського присвячується. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА649932
  50. На вітрилах державності. Особливості становлення та розквіту української державності в добу Національної революції середини XVII ст.: політичний та соціально -економічні аспекти : монографія / М. І. Бушин, В. М. Лазуренко, І. Ю. Мащенко. — Черкаси: Черкас. ЦНТЕІ, 2004. — 160 с. — ISBN 966-8120-19-1. — укp.

    Досліджено особливості формування державно-політичного устрою України в епоху національно-визвольних змагань другої половини XVII ст. Проаналізовано соціально-економічні та політичні умови даного історичного періоду, особливості формування та розвитку українського козацтва. Особливу увагу приділено вивченню соціально-економічного становища Черкаського краю та перетворення Чигирина на центр козацько-селянських повстань проти кріпосницького та національно-релігійного гніту. Висвітлено військову та політичну діяльність гетьмана Б.Хмельницького та його роль у формуванні нових державотворчих традицій, відновленні української незалежності та встановленні демократичних відносин з сусідніми країнами.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА659512K

  51. Нахлік, Є. К. Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель : у 2-х т. / НАН України. Львівське відділення Ін-ту літератури ім. Т.Г.Шевченка ; Міжнародний фонд Пантелеймона Куліша — К. : Український письменник, 2007. — 462с., [16]арк. іл. — ISBN 966-579-201-6 . 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: В350012
  52. Нове державницьке воскресіння України : зб. наук. ст. / ред.: Р. П. Іванченко-Іванова ; Ін-т історії України НАНУ, Ін-т укр. археографії та джерелознавства НАНУ ім. М.Грушевського, Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Київ. міжнар. ун-т. — К., 2008. — 679 с. — укp.

    Висвітлено наукові оцінки державотворчих процесів у період революційних подій 1917 — 1920 рр. Проаналізовано проблеми відродження Українського державного управління, формування революциійних демократичних інститутів політичної системи України 1917-го р., становлення дипломатичної служби УНР, питання церковного оновлення за умов Національно-визвольної революції. Увагу приділено історії Української держави часів гетьманату та Директорії, міжпартійній боротьбі в українському русі 1919-го р., аграрній політиції білогвардійських урядів А. Денікіна та П. Врангеля, розвитку преси національно-визвольного руху України.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА710776

  53. «Особые папки» Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944-1948 рр. . : зб. док. / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Львів. від-ня [та ін.] ; упоряд.: Ярослав Дашкевич, Василь Кук ; редкол.: Владислав Гриневич [та ін.]. — Л. : Піраміда, 2010. — 594 с. — Текст укр. та рос. мовами. — ISBN 978-966-441-169-8 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВС50171
  54. Остафійчук, В. Ф. Історія України: Сучасне бачення : навч. посіб. / В. Ф. Остафійчук. — К. : Знання-Прес, 2002. — 352 с. — Бібліогр.: с. 348. — ISBN 966-7767-58-2

    Ця книга — одна із вдалих спроб осмислення історичного поступу українського народу з прадавніх часів до сьогодення без міфів і фальсифікацій. Спираючись на нову методологічну основу, досягнення вітчизняної та зарубіжної історичної науки, архівні та інші матеріали, автор висвітлює найважливіші періоди, події і факти історії України, які не знайшли правдивого відображення в радянській історіографії. Відтворено незаслужено забуті яскраві історичні постаті, котрі відіграли помітну роль у долі нації.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА629511

  55. Пантелеймон Куліш і українське національне відродження : доповіді та повідомлення наук. конф., присвяч. 175-м роковинам від дня народження письменника / Харківський держ. ун-т. — Х., 1995. — 96с. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА574193
  56. Папакін, Г. В. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина : іст.-арх. нариси / Г. В. Папакін ; Держ. ком. арх. України, Центр. держ. іст. арх. — К., 2003. — 281 с. — ISBN 966-8225-10-4. — укp.

    Уперше наведено дані комплексного дослідження сторінок життя і діяльності видатного державного та громадського діяча, останнього гетьмана України та козацьких військ Павла Петровича Скоропадського (1873 — 1945 рр.) у контексті епохи Української революції 1917 — 1921 рр. та стосунків з іншими історичними діячами — М.С.Грушевським, К.Г.Маннергеймом. П.П.Скоропадського представлено не лише як політичну постать, а й як культурного діяча, нащадка славетного гетьмансько-старшинського роду, відомого в історії України з другої половини XVII ст.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВС37829

  57. Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності / О. Г. Аркуша [та ін.] ; ред. кол. В. М. Литвин [та ін.] ; НАН України, Інститут історії України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса. — К. : Ніка-Центр, 2008. — 988 с. — Бібліогр.: в кінці розд. — ISBN 978-966-521-487-8 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА706742
  58. Проблеми державотворення України: історія і сучасність : зб. ст. Вип. 2 / ред. В. П. Бурмака ; Харк. ін-т сходознавства та міжнар. відносин «Харк. колегіум». — Х.: Велес, 2001. — 111 с. — укp.

    Висвітлено основні етапи розвитку української державності. Детально проаналізовано особливості кримінального права Київської Русі. Охарактеризовано земельні реформи та державну політику в галузі культурно-просвітницької роботи в Україні за часів гетьмана П.Скоропадського. Всебічно досліджено участь інтелігенції у державотворчій діяльності Центральної Ради 1917 — 1918 рр. Значну увагу приділено становленню сучасної партійної системи України.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: В345515

  59. Проблеми українського державотворення: історія і сучасність сучасність : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 10-річчю незалеж. України / ред.: В. А. Смолій ; НАН України. Ін-т історії України, Укр. акад. іст. наук. — К., 2002. — 262 с. — (Пробл. історії України: факти, судження, пошуки: Зб. наук. пр.; Спец. вип.). — укp.

    Проаналізовано етапи становлення нової структури влади в незалежній Україні. Розглянуто особливості формування політичних партій у першій половині 1990 рр., а також аграрного ринку за умов утвердження нових організаційно-виробничих структур у сільському господарстві держави. Описано динаміку змін у складі населення країни за період 1991 — 2001 рр. Обговорено особливості формування студентських колективів у вищих навчальних закладах країни.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Ж68307

  60. Путро, О. І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення XVIII ст.) .) : монографія : в 2 ч. Ч. 1 / О. І. Путро ; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистец. — К., 2008. — 239 с., [8]арк. іл. — Бібліогр.: с. 209-230. — ISBN 978-966-8683*-99-2 . — укp.

    Проаналізовано образ гетьмана К. Розумовського як визначного діяча українського державотворення середини та початку другої половини XVIII ст. в контексті політико-правового, військово-адміністративного й соціально-економічного становища української автономної держави в досліджуваний період.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: В350797/1

  61. Рух опору в Україні: 1960-1990 = Resistance movement in Ukraine 1960-1990: an encyclopedia : енцикл. довідник / Осип Зінкевич [та ін.] ; гол. ред. Осип Зінкевич ; Музей-архів і документаційний центр укр. самвидаву при вид-ві «Смолоскип». — К. : Смолоскип, 2010. — 804 с. : фото. — 2000 экз. — ISBN 978-966-2164-14-5 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ:ВС49943
  62. Симон Петлюра в історії та національній пам’яті : матеріали Всеукр. наук. конф. (20-22 травня 2009 р.) / Укр. ін-т нац. пам’яті [та ін.] ; [відп. ред. В. Ф. Верстюк]. — К. : Фоліант, 2009. — 163 с. — ISBN 978-966-8474-74-3 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА734497
  63. Смолій, В. А. Микола Костомаров: віхи життя і творчості : енцик. словн. / В. А Смолій, Ю. А Пінчук., О. В. Ясь. — К. : Вища школа, 2005. — 544с. : іл. — ISBN 966-642-295-6. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА672508
  64. Солдатенко, В. Ф. Винниченко і Петлюра. Політичні портрети революційної доби / НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса. — К. : [Світогляд], 2007. — 621с., [8]арк. фотоіл. — ISBN 978-966-8837-17-3. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВС48771
  65. Степан Бандера в українському національно-визвольному русі ХХ століття : матеріали Міжнар. наук. конф., 11 груд. 2008 р., Івано-Франківськ / ред.: М. Кугутяк ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2009. — 774 с. — (Галичина: всеукр. наук. і культ.-просвіт. краєзн. часоп.; Ч. 15/16). — укp.

    Висвітлено українську національну ідею в Галичині в контексті польсько-українського протистояння за виборчу реформу 1900 — 1914 рр. Розглянуто питання організації та становлення російської окупаційної адміністрації в Галичині та Буковині в 1914 — 1915 рр., українського повстанського руху на Кубані в 1918 — 1920 рр., особливості національно-визвольного руху (НВР) українців Буковини та Бессарабії в міжвоєнний період (1918 — 1939 рр.). Проаналізовано проблеми взаємовідносин української соціал-демократії та інтегрального націоналізму у Другій Речі Посполитій в 1920 — 1930 рр. Розкрито «Бессарабське питання» в 1921 — 1924 рр. і статус українських етнічних територій в європейській системі міжнародних відносин, проблему взаємовідносин українських і польських націоналістів у Галичині в першій половині 1930-х рр., польську проблему в державотворчій діяльності ОУН в 1940 — 1941 рр. Висвітлено історію німецької національної політики та українське питання в 1944 — 1945 рр., міжнародне співробітництво українського НВР в спадщині С. Бандери, його громадсько-політичну та державотворчу діяльність. Проведено політичну оцінку діяльності ОУН у процесі польсько-українського примирення. Проаналізовано роль ОУН у громадсько-політичній діяльності українських емігрантів у Великобританії в 1940 — 1950 рр. Розглянуто питання розвитку ідей С. Бандери у творчості пропагандистів ОУН у повоєнний період у Західній Україні.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Ж69453

  66. Стрельський, Г. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти / Г. Стрельський, А. Трубайчук. — К. : Четверта хвиля, 1996. — 192с. — (ХХ століття). — ISBN 966-529-025-8. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА570371
  67. Таирова-Яковлева, Т. Г. Мазепа.. — М. : Молодая гвардия, 2007. — 270с., [16]л. ил. — (Жизнь замечательных людей; вып.1241 (1041)). — Библиогр.: с. 268-270. — ISBN 978-5-235-029*66-8. 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: В301469/1241 (1041)
  68. Творча спадщина Симона Петлюри в контексті сучасного державотворення : матеріали Всеукр. наук. конф., присвяч. 125-річчю від дня народж. Голови Директорії та Голов. Отамана військ УНР С.Петлюри. Київ, 20 трав. 2004 р. / ред.: В. Сергійчук ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Центр українознав., Фундація ім. О.Ольжича. — К., 2005. — 240 с. — ISBN 966-7060-96-9. — укp.

    Висвітлено життєвий шлях Голови Директорії та Головного Отамана військ Української Народної Республіки С.Петлюри в наукових працях його дослідників. Охарактеризовано постать воєнного діяча на сторінках української преси (1917 — 1920 рр.), висвітлено проблеми його військової діяльності в українській історіографії. Проаналізовано його вплив на формування особистості С.Скрипника, а також діяльність Комітету вшанування пам’яті С.Петлюри в Україні та за кордоном.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА673662

  69. Тіменик, З. Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). 1882-1972 : життєво-бібліогр. нарис / З. Тіменик ; Наук. т-во ім. Шевченка у Львові. — Л., 1997. — 227 с. — (Визнач. діячі НТШ; 6). — Бібліогр.: с. 193-222. — укp.

    Наведено короткі відомості про життя і діяльність Івана Огієнка. Досліджується його вклад у світову науку як історика церкви, богослова, філософа, перекладача Біблії і богослужбових книг, палеографа, культуролога, редактора і видавця, мовознавця, публіциста, літературного критика, бібліотекознавця. Висвітлюється державотворча діяльність І.Огієнка, якій прагнув до співпраці (також і в громадській сфері) з різними суспільно-політичними напрямами, течіями, партіями, рухами. Окремі питання присвячені його педагогічній, художній, фольклорно-етнографічній і мистецтвознавчій спадщині, а також його діяльності як дійсного члена НТШ. Представлена бібліографія його творів, які були видані протягом 1907-1972 рр.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА587597

  70. Тюрменко, І. І. Державницька діяльність Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) / І. І. Тюрменко ; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1998. — 280 с. — Бібліогр.: с. 208-243. — ISBN 5-8238-0617-5. — укp.

    Досліджується наукова спадщина, державницька та культурно-громадська діяльність І.Огієнка як в Україні, так і в еміграції, а також реконструюється його теоретично-практична концепція щодо історії державотворчого процесу в Україні та визначається її місце в українській науці. З’ясовуються світоглядні витоки та умови формування державницької свідомості, визначається роль і місце вченого в українській історії та культурі. Аналізуються погляди І.Огієнка на головні етапи боротьби за Українську державу за часів Б.Хмельницького та Української революції 1917-1920 рр. Висвітлюється творча спадщина, недосліджені та малодосліджені періоди діяльності вченого.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА588362

  71. Україна: антологія пам’яток державотворення, Х — ХХ ст. : у 10 т. Т. 1. Києворуська держава: суспільно-політична та художня спадщина доби Середньовіччя (X — XIII ст.) / уклад.: О. Сліпушко. — К.: Вид-во С.Павличко «Основи», 2009. — 439 с. — укp.

    Висвітлено проблеми історичної пам’яті українського народу. Розкрито особливості суспільного, політичного та культурного розвитку Київської Русі. Наведено визначальні суспільно-політичні та художні пам’ятки доби Києворуської держави (X — XIII ст.), які репрезентують зародження та становлення державного та літературного мислення в епоху Середньовіччя, зокрема літопис «Повість врем’яних літ», твори Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», Києво-Печерський Патерик, Галицько-Волинський літопис.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: В351841/1

  72. Україна: антологія пам’яток державотворення, Х — ХХ ст. : у 10 т. Т. 8. Розстріляне відродження України (1920 — 1930) / ред.: І. М. Дзюба. — К.: Вид-во С.Павличко «Основи», 2009. — 776 с. — ISBN 978-966-500-291-8 . — укp.

    Подано документальні матеріали та художні твори одного з найяскравіших і водночас найтрагічніших періодів історії України — 1920 — 1930 рр., відомих в інтелектуальній гуманістиці як «червоний ренесанс» або «розстріляне відродження». Ці документи різнобічно висвітлюють неоднозначні та складні процеси українського державотворення в добу утвердження соціалістичного тоталітарного режиму, особливості тодішнього національного самоусвідомлення, а також роль інтелігенції в спробі реалізації ідеї самостійної та незалежної Української держави. У передмові Р. Мовчан проаналізовано проблеми й особливості політичного та духовного націобуття українців упродовж даного періоду.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: В351841/8

  73. Україна — козацька держава : ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах / авт.-упоряд.,керівник проекту, худож., фото., ілюстратор В. В. Недяк ; наук. ред. В. О. Щербак, О. К. Федорук. — К. : Емма, 2004. — 1216 с.: фотосвітлини. — Альтернативна назва : Ucraina — Terra Cosacorum. — Бібліогр.: с. 1214-1215. — ISBN 966-95841-6-7 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Д3237
  74. Україна: минуле, сучасне, майбутнє : матеріали обл. міжвуз. конф., присвяч. 10-й річниці незалежності України. Житомир, 30 трав. 2001 р. / ред.: М. А. Козловець ; Житомир. держ. пед. ун-т ім. І.Франка. — Житомир: «Полісся», 2001. — 172 с. — ISBN 966-655-013-Х. — укp.

    Висвітлено історичний шлях політичного самовизначення українського народу з часів Київської Русі до сьогодення. Розглянуто проблеми формування ідеології державотворення, суспільної трансформації України за доби незалежності, різні аспекти утвердження національної свідомості, духовності українства, проблеми історико-педагогічного краєзнавства.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА614292

  75. Україна: політична історія. ХХ — початок ХХІ століття / В. Баран [та ін.] ; ред. В. А. Смолій, Ю. А. Левенець ; НАН України, Інститут історії України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса. — К. : Парламентське видавництво, 2007. — 1028 с. — Бібліогр.: в кінці розд. — ISBN 978-966-611-588-4 
    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВС45528
  76. Україна розділена в собі: від Леонідії до Вікторії : монографія. Т. 2 / М. І. Михальченко, В. П. Андрущенко ; АН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф.Кураса. — К., 2009. — 458 с. — ISBN 978-966-02-5031-4 . — укp.

    Охарактеризовано політичне та соціально-економічне становище України у період перебування Л.Д. Кучми на посаді Президента України. Проаналізовано політичні пріоритети української влади в 1994 — 1999 рр. Розкрито роль інтеграції та дезінтеграції як факторів політичної стабільності держави. Висвітлено внесок президента Л.Д. Кучми у формування української еліти, досліджено його державотворчу діяльність. Наведено національну доктрину розвитку освіти у XXI ст., розглянуто структуру й етапи формування національної ідеї, політико-правові та моральні засади демократичної організації та самоорганізації суспільства. Проаналізовано історію розвитку європейської політики України та її стратегічних партнерських відносин з Росією та США.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: В351373/2

  77. Україна соборна : зб. наук. ст. Вип. 2, ч. 1. Історико-політологічні та правові засади соборності й державотворення в Україні / ред.: О. П. Реєнт ; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2005. — 415 с. — укp.

    Висвітлено проблеми гармонізації національної правової демократичної держави та відкритого громадянського суспільства, соборності України в контексті її цивілізаційного поступу. Розглянуто питання самосвідомості та самоідентифікації в процесі сучасного творення соборної держави. Проаналізовано ідею соборності України у спадщині М.Грушевського в історіографічному та політичному аспектах, ставленння австрійських соціал-демократів до проблеми соборності України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., національну ідею в політичній програмі та діяльності Української радикальної партії в 1918 — 1939 рр., а також ідею державотворення в політичних концепціях ОУН. Розкрито конституційно-правові засади державної влади в Україні в сучасний період. Визначено особливості формування політичної свідомості в країні за умов трансформації політичної системи, а також громадянських цінностей в демократичному суспільстві.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Ж72936

  78. Україна Соборна : матеріали Сум. наук. конф., присвяч. 85-й річниці проголошення Акту Злуки (11 лют. 2004 р.) / Сум. держ. пед. ун-т ім. А.С.Макаренка. — Суми, 2004. — 63 с. — укp.

    Проаналізовано громадсько-політичну діяльність визначного українського політика В.Винниченка в контексті становлення соборної України. Висвітлено історію створення Західно-Української Народної Республіки, концепцію державотворення М.С.Грушевського, процес формування правового статусу соборної України як суб’єкта міжнародного права. Наведено етнолінгвістичний коментар документа Акту Злуки ЗУНР і УНР.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА655394

  79. Українська державність в 20 — 90-х рр. : навч. посіб. / Р. П. Іванченко ; Міжнар. ін-т лінгв. і права. — К., 2000. — 255 с. — Бібліогр.: 46 назв. — ISBN 966-7005-30-5. — укp.

    Розглянуто головні етапи державотворчої історії народу, питання боротьби українських визвольних сил напередодні і в часи Другої світової війни, а також у післявоєнні десятиліття. Висвітлено аспекти внутрішньої політики союзного уряду в 1950 — 1980 рр. щодо України, зокрема її економічних та культурних потреб, механізмів партійного керівництва і системи партійної номенклатури. Приділено увагу проблемам та найважливішим подіям останніх років XX ст.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА652887

  80. Українська державність: історія та сучасність / А. П. Коцур. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 350 с. — Бібліогр.: с. 308-350. — ISBN 966-7577-36-VІІІ. — укp.

    Висвітлено основні етапи історії Української державності від найдавніших часів до сучасності. Проаналізовано державотворчу діяльність українського народу в ході його історичного розвитку. Охарактеризовано державницьку ідею, на яку спиралось українство в боротьбі за створення власної держави, а також її роль у формуванні суспільно-політичної думки в України.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА598356

  81. Українська еліта та її роль в державотворенні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (18 — 19 трав. 2000 р.) / ред.: М. І. Пірен, Л. А. Ріпа, М. Л. Чепа. — К., 2000. — 385 с. — (Зб. наук. пр. Військ. гуманіт. ін-ту Нац. акад. оборони України; N 1 — 2(14)). — укp.

    Досліджено історію становлення української еліти, її участь у визвольних змаганнях і внесок у розвиток визвольного прогресу. Детально проаналізовано діяльність Г.Сковороди, В.Симоновича, М.Лозинського, І.Шмальгаузена, П.Скоропадського, Ф.Терещенка та ін. Проаналізовано соціокультурну та соціально-психологічні проблеми формування енвайронментальності елітарної культури особистості. Значну увагу приділено типології внутрішньоособистісних конфліктів у психологічній літературі, соціально-педагогічним аспектам кар’єри офіцера тощо.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Ж69517

  82. Українська революція 1917-1921 рр.: подвиг героїв Крут : матеріали наукових читань, [24 січня 2008 р., м. Ніжин] / відп. ред. В. Ф. Верстюк ; Український ін-т національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2008. — 176 с. — Бібліогр.: в кінці статей. — ISBN 978-966-355-019-0

    Наведено результати комплексного дослідження суспільно-політичних проблем розвитку.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА706191

  83. Українське державотворення: невитребуваний потенціал : словник-довідник / О. М. Мироненко [и др.]. — К. : Либідь, 1997. — 559 с. — ISBN 5-325-00767-X

    У словнику-довіднику на основі архівних документів, які протягом тривалого часу перебували у спецсховищах, висвітлюється складний і суперечливий процес визрівання національно-державницької ідеї, чималий позитивний і негативний досвід наших пращурів у спробах формування власної держави — від Київської Русі до здобуття Україною незалежності. Аналізуються першовитоки національного права, еволюція вітчизняної державно-правової думки.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА579873

  84. Федорів, І. О. Мирон Кордуба в історії України (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.) / І. О. Федорів. — Т., 2001. — 128 с. — Бібліогр.: 161 назв. — ISBN 966-528-134-8. — укp.

    Висвітлено місце та роль історика Мирона Кордуби у громадсько-політичному житті Галичини. Простежено процес становлення його як вченого. Проаналізовано творчі взаємини та співпрацю між М.Грушевським та М.Кордубою. Теоретично обгрунтовано державотворчу концепцію історика. Досліджено наукову спадщину вченого.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ:ВА606731

  85. Формування української державності у добу середньовіччя : монографія / В. М. Бодрухин, А. В. Д’яконіхін, Н. Д. Кальніцька ; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2008. — 158 с. — Бібліогр.: с. 139-142. — укp.

    Розглянуто суперечливі історичні проблеми, пов’язані з державотворчими процесами у державних утвореннях східних слов’ян у добу середньовіччя. Проаналізовано особливості державотворення окремих земель і кочових народів, що мешкали на теренах середньовічної України. Висвітлено традиції християнської церкви, досліджено її вплив на суспільне життя слов’ян у IX — XI ст., розкрито роль хрещення Русі у процесі формування української державності та культури. Описано державотворчі процеси у Чернігівській землі-князівстві, наведено відомості про формування державності половців та утворення причорноморського улусу Ногая. Досліджено процес ліквідації залишків української автономії правителями Великого князівства Литовського та його наслідки. Охарактеризовано державотворчі процеси в Україні за часів раннього козацтва. Висвітлено боротьбу української політичної та релігійної еліти за незалежність у другій половині XVI — першій половині XVII ст., проаналізовано їх здобутки та поразки.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: ВА707768

  86. Смолій, В. Тисячолітня літописна й книжкова спадщина України та сучасне державотворення / В. Смолій // Бібл. вісн. — 1998. — N 6. — С. 9-10. — укp.

    Дається характеристика основних етапів тисячолітньої історії письма і друку України, місця і ролі рукописних і друкованих скарбів українського народу у вивченні історичного минулого, спадкоємності його матеріальної і духовної культури, розвитку державницьких ідей. Загальнонаціональна і світова значущість літописання як пам’ятки історії держави і концепції державності визначені в історіографіі різних шкіл і епох. Підкреслено, що на етапі створення нової системної концепції національної ідеї як підгрунтя Єдиної України, необхідний аналіз і опрацювання всієї сукупності рукописної та книжкової спадщини — як джерельної бази набудови цієї концепції. Здійсненню цього процесу має допомогти створення національної бібліографії. Рукописна і друкована спадщина повинні залучатся до наукового обліку, активно сприяти розвитку науки, культури, освіти та державотворчим процесам, доноситись до широких кіл українського суспільства. Реалізації цих завдань сприятиме гуманітарна політика Уряду України, який за ініціативою Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського підтримав проект «Президентська бібліотека: духовні першоджерела України».

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ:Ж 14595

  87. Яніцька, С. П. Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності / С. П. Яніцька // Пробл. історії України: факти, судження, пошуки : зб. наук. пр. — 2002. — N Спец. вип. 2. — С. 22-27. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

    Наведено результати комплексного дослідження суспільно-політичних проблем розвитку.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: Ж68307

Автореферати дисертацій

  1. Бегей, І. І. Суспільно-політичні погляди Юліана Бачинського : автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.01 / І.І. Бегей ; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1999. — 20 с. — укp.

    У дисертації на основі першоджерел досліджується генеза політичних поглядів Ю.Бачинського на суспільство, державу, право, владу, партії, національні і міжнаціональні проблеми. Характеризуються основні етапи життєвого шляху, політичної, партійної, державницької, наукової діяльності цієї непересічної постаті в історії української політико-правової думки, розкриваються його стосунки з політичними і громадськими організаціями, відомими сучасниками, вплив продукованих ним ідей на політичну свідомість українців, актуальність теоретичної спадщини мислителя для сьогоднішнього державотворення в Україні.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА304155

  2. Білас, Я. І. Митрополит Андрей Шептицький і проблеми національно-визвольного руху українців : автореф. дис. … канд. іст. наук: 09.00.11 / Я.І. Білас ; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2003. — 23 с. — укp.

    Вперше з позицій історизму та наукової об’єктивності проаналізовано вплив Глави УГКЦ на теорію та практику національно-визвольної боротьби українців. Встановлено, що суспільно-політичні погляди митрополита А.Шептицького формувалися під впливом народовської політичної традиції та були орієнтовані на подолання асиміляційних тенденцій в українському національному житті. З’ясовано, що державотворча концепція митрополита була орієнтована на досягнення української соборності та носила консервативно-клерикальний характер, а також виключала будь-які форми політичного радикалізму. Переглянуто застарілі підходи щодо позиції А.Шептицького у ставленні до німецького окупаційного режиму. Акцентовано увагу на те, що митрополит заклав підвалини національної християнської політичної культури, чітко окреслив поняття патріотизму, принципи громадського та політичного служіння, вказуючи на їх відповідність християнській етичній традиції.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА324229

  3. Бондар, С. В. Історіософія І.Лисяка-Рудницького в контексті націотворчих та державотворчих процесів в Україні : автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.05 / С. В. Бондар ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

    Проведено дослідження історіософської спадщини І.Лисяка-Рудницького у контексті вивчення проблем формування української нації та державності. Проаналізовано еволюцію та основні підходи щод визначення змісту понять «народ», «нація» та «модерна нація», досліджено історичні умови їх виникнення та розвитку. Реконструйовано процес становлення української нації як прояву загальноєвропейського національного руху. Розглянуто елементи культури, що суттєво вплинули на формування української нації. Проаналізовано концепцію націостановлення І.Лисяка-Рудницького, з’ясовано внутрішні та зовнішні чинники тривалого бездержавного статусу українського суспільства.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА339497

  4. Вахула, М. Є. Роман Шухевич — військовий і політичний діяч України : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / М. Є. Вахула ; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2010. — 20 с. — укp.

    Досліджено діяльність Головнокомандувача УПА Р. Шухевича у контексті українського націоналістичного руху опору 1930 — 1940-х рр., зміст, форми та напрямки даної діяльності. Розглянуто процес еволюції світогляду Р. Шухевича, його визначальні заходи в перебігу діяльності та історії ОУН і УПА. Висвітлено психологію Головнокомандувача УПА, мотивацію його діяльності та перебіг історичних процесів. Визначено місце Р. Шухевича у вітчизняній військовій та політичній історії, державотворчих процесах.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА372596

  5. Гаврик, В. Г. Державницька, суспільно-політична та громадська діяльність Ісака Мазепи (1884 — 1952 рр.) .) : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / В.Г. Гаврик; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2010. — 19 с. — укp.

    Проаналізовано основні напрямки та форми суспільної активності І. Мазепи у різні історичні періоди, починаючи з часу його вступу до української студентської громади в Санкт-Петербурзі у 1904 р. і закінчуючи державотворчими заходами на посаді голови українського уряду в екзилі на початку 1950-х рр. Акцентовано увагу на особливостях його політичної тактики за різних історичних обставин на стабільній послідовності у реалізації стратегічної мети, зокрема, побудови суверенної, соборної, демократичної української держави. Розкрито, що незмінно надаючи пріоритет вирішенню національного питання, І. Мазепа не вважав його самоціллю, а лише засобом побудови соціально справедливого демократичного суспільства.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА371169

  6. Гелей, С. Д. Василь Кучабський: від національної ідеї до державності (українська консервативна політична думка першої половини ХХ ст. та її вклад в історичну науку): Автореф. дис… д-ра іст. наук: 07.00.06 / С. Д. Гелей ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. — К., 1999. — 37 с. — укp.

    Досліджено внесок В.Кучабського в розвиток української історіографії консервативної течії в суспільно-політичній думці України. Вперше в українській історіографії розкривається консервативно-політична концепція державотворення, аналізуються спадщина В.Кучабського з історії української державності 1917-1921 рр., українсько-польських та українсько-російських відносин; простежується складний і суперечливий процес формування консервативної ідеології в лоні національної демократії, яка в умовах незалежності пріоритетними визнає ідеї національної держави, приватної власності, національно-культурної ідентичності українського народу, прав людини.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА304342

  7. Гордієнко, М. Г. Сутність та основні засади концепції української державності В’ячеслава Липинського : автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.01 / М. Г. Гордієнко ; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 20 с. — укp.

    Дисертацію присвячено дослідженню актуальних питань теоретико-політичної спадщини В.Липинського, які розкривають сутність та основні засади його концепції української державності. З’ясовано ідейно-методологічні основи формування соціально-політичних поглядів Липинського, розкрито місце і роль політичної еліти в державницькій теорії вченого, висвітлено його «хліборобсько-класократичну» версію національного державотворення, а також зроблено аналіз соціокультурних засад державотворчої концепції політолога. Показано роль і значення концепції української державності Липинського в історії вітчизняної політичної думки та відображено її практичну доцільність сучасним національно-державним інтересам України.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА304002

  8. Гоцуляк, В. М. Політична діяльність Симона Петлюри в українському державотворенні : автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.01 / В. М. Гоцуляк ; Нац. пед. ун-т ім. М. П.Драгоманова. — К., 2009. — 19 с. — укp.

    Досліджено різні аспекти політичної діяльності С. Петлюри у час українських національно-визвольних змагань 1917 — 1921 рр., проаналізовано його роль у реалізації процесів українського державотворення. На підставі вивчення історичної та політичної реальності 1917 — 1921 рр. з’ясовано місце С. Петлюри у боротьбі українського народу за національну державність і незалежність. Політичну діяльність досліджено у контексті визначення головних засад утвердження української держави, сприйняття її як самостійного, повноважного й авторитетного суб’єкта європейської спільноти, дієвого учасника цивілізаційного поступу. Встановлено, що С. Петлюра здійснив значний внесок в організацію легітимної влади в Україні, в процес розбудови національних державних інституцій, у формування української політичної нації.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА366537

  9. Древніцький, Ю. Р. Громадсько-політична та наукова діяльність Володимира Старосольського (1878 — 1942): ): автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Ю. Р. Древніцький ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2010. — 20 с. — укp.

    Досліджено діяльність В. Старосольського — відомого громадсько-політичного діяча, адвоката та науковця першої половини XX ст. Простежено формування й еволюцію світогляду В. Старосольського. Охарактеризовано перші його політичні кроки у студентському русі й Українській соціал-демократичній партії. Проаналізовано політичну діяльність у роки Першої світової війни, державотворчу роботу у складі уряду Директорії УНР. Висвітлено адвокатську діяльність у політичних судових справах польської влади над українцями. З’ясовано роль В.Старосольського у партійно-політичному житті, консолідації українських політичних сил Галичини, ставлення до проблеми українсько-польського порозуміння. Проаналізовано юридичні, соціологічні й історичні праці вченого, а також внесок в організацію та розбудову українських освітніх інституцій в еміграції.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА373489

  10. Курило, В. Б. Духовна спадщина Василя Липківського та її роль у розвитку філософсько-етичної думки в Україні у 20 — 30-х роках XX століття : автореф. дис … канд. філософ. наук: 09.00.05 / В.Б. Курило; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 19 с. — укp.

    Зроблено спробу осмислення та систематизації філософських поглядів митрополита В.Липківського. Визначено засади соціально-релігійної філософії мислителя. Проаналізовано основні філософські питання та проблеми, які він досліджував. Розкрито місце духовної спадщини В.Липківського у морально-етичній традиції українського філософування, зокрема його концепції вільного українського національного розвитку та її засадничого принципу — «всенародної соборноправності». Розглянуто виділену мислителем важливу проблему особливої історичної спільності церкви та народу у процесах українського державотворення. Виокремлено значущу роль світської та духовної інтелігенції у формуванні української нації, а також історично вагому роль кобзаря-лірника у контексті збереження та утвердження української національної гідності та свідомості.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА357564

  11. Медвідь, О. В. Військово-політична діяльність Дмитра Палієва : автореф. дис… канд. іст. наук: 20.02.22 / О. В. Медвідь ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2003. — 20 с. — укp.

    Визначено місце Д.Палієва (1896 — 1944 рр.) в українському національно-визвольному русі першої половини XX ст. Простежено процес формування суспільно-політичних поглядів військового на тлі соціально-економічного та політичного життя в Західній Україні досліджуваного періоду. Висвітлено його участь у бойових операціях Першої світової війни, військово-організаційну діяльність у період становлення Збройних сил ЗУНР і УНР 1918 — 1920 рр. Досліджено роль Д.Палієва у формуванні праворадикального табору національно-визвольного руху в Західній Україні у міжвоєнний період, його участь у формуванні дивізії «Галичина». Проаналізовано наукові студії Д.Палієва з воєнної історії України XX ст., насамперед революції 1918 р. на західноукраїнських землях. Показано цінність політичного досвіду та творчого доробку військового діяча для сучасного процесу державотворення в Україні.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ:РА326988

  12. Остапенко, С. В. . Науково-педагогічна та громадська діяльність М. О. МаксимейкаМаксимейка : автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / С. В. Остапенко ; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2008. — 20 с. — укp.

    Висвітлено науково-педагогічну та громадську діяльність видатного українського правознавця, педагога, науковця та громадського діяча М.О. Максимейка. Визначено чинники впливу на формування світогляду вченого та становлення його громадської позиції, репрезентовано освітню діяльність педагога, розглянуто основні напрямки наукових досліджень. Проаналізовано історико-державотворчі та теоретико-методологічні дослідження науковця. Розкрито значення наукової спадщини М.О. Максимейка для культурно-освітнього та наукового розвитку України.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА360738

  13. Рєзнік, В. В. Державницькі теорії Д. Донцова і В. Липинського, порівняльний аналіз : автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.01 / В.В. Рєзнік ; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.Ф.Кураса. — К., 2008. — 16 с. — укp.

    Проведено порівняльний аналіз поглядів на державотворення відомих українських політологів, громадських діячів і філософів Д.Донцова та В.Липинського. Досліджено відмінні позиції учених у питанні про взаємозумовленість національних і соціальних основоположних чинників державотворення. Розглянуто теоретичні й ідеологічні джерела формування політичної філософії Д.Донцова та В.Липинського — «інтегрального націоналізму» та національного консерватизму. Простежено еволюцію у поглядах учених на сутність політико-державного устрою майбутньої самостійної України та роль народних мас в історії. Показано відмінність поглядів Д.Донцова та В.Липинського у питані про зовнішньополітичні чинники українського державотворення. Проаналізовано вплив учених на розвиток політичної думки та політичні події. Обгрунтовано можливість використання їх основних ідей у сучасному процесі державотворення в Україні.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА357062

  14. Ситнік, В. П. Громадсько-політична діяльність М.Міхновського : автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / В. П. Ситнік ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 17 с. — укp.

    Досліджено громадсько-політичну діяльність фундатора й ідеолога самостійницької течії в українському національному русі кінця XIX — початку XX ст. М.Міхновського (1873 — 1924 рр.). На підставі широкої джерельної бази та завдяки історіографії здійснено цілісний системний аналіз основних напрямків і форм його суспільної активності, зокрема, його участі у «Братстві Тарасівців» у 1890-х рр., а також державотворчих зусиль у добу УНР. Значну увагу приділено особливостям його тактики за різних історичних обставин та стабільної послідовності у реалізації стратегічної мети самостійницького руху — побудові суверенної, соборної, демократичної Української держави. Показано, що надаючи пріоритет вирішенню національного питання, М.Міхновський не вважав його самоціллю, а лише засобом побудови розвинутого соціально справедливого демократичного суспільства. Наголошено, що радикалізм діяча мав переважно конструктивний характер. Зазначено, що досвід ідеологічної, просвітницько-пропагандистської, практично-організаційної діяльності М.Міхновського повинен бути критично переосмислений і врахований у практиці суспільних трансформацій сучасної України.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА341082

  15. Турчин, Я. Б. Суспільно-політичні погляди та державотворчі ідеали С.Шелухіна : автореф. дис. … канд. політ. наук: 23.00.01 / Я.Б. Турчин ; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 19 с. — укp.

    Досліджено концепцію відродження та шляхи розбудови української державності С.Шелухіна. Проаналізовано науково-теоретичну спадщину вченого, зіставлено його ідеї з практичною державотворчою діяльністю, а також політичні погляди С.Шелухіна стосовно історико-правових засад української державності, здійснено дослідження кельтської теорії походження України-Русі. Висвітлено основні аспекти його теорії державного будівництва стосовно державної влади, народу, теорії, та визначено принципи їх реалізації — демократизм і республіканські традиції. Розглянуто шляхи реалізації й основні складові української національної ідеї, якими є релігія, мова, право. Простежено генезу самостійницьких ідеалів вченого. Проаналізовано зміст федеративної концепції С.Шелухіна. Досліджено його участь в урядових інституціях та показано причини поразки національно-визвольних змагань 1917 — 1920 рр. З’ясовано, що суспільно-політичні погляди С.Шелухіна є актуальними та можуть бути використані органами державної влади, політичними партіями, громадськими організаціями у процесі розбудови самостійної незалежної України, становлення демократично-правового суспільства.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА337797

  16. Федорів, І. О. Наукова і громадсько-політична діяльність Мирона Кордуби (1876 — 1947 рр.) .): автореф. дис … канд. іст. наук: 07.00.01 / І. О. Федорів; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2004. — 20 с. — укp.

    Проведено комплексне дослідження життя та діяльності М.Кордуби (1876 — 1947) у контексті українського національного відродження. Визначено його історичну роль як науковця та громадсько-політичного діяча наприкінці XIX — в першій половині XX ст., узагальнено відомі й введено у науковий обіг маловідомі сторінки біографії історика. Простежено процес становлення М.Кордуби як вченого та громадсько-політичного діяча, розглянуто вплив М.Грушевського на формування наукового світогляду М.Кордуби та проаналізовано їх творчі взаємини та співпрацю. Теоретично обгрунтовано національно-державницьку концепцію історика. Особливу увагу приділено розгляду проблеми етногенезу українського народу в інтерпретації М.Кордуби та його дослідженню традицій українського державотворення. Розкрито найцінніші аспекти наукової спадщини вченого, проаналізовано його історичні, етнографічні та історико-географічні праці. Грунтовно та об’єктивно оцінено внесок М.Кордуби у розвиток національної історіографії та відродження Української держави.

    Шифр зберігання книги/журналу в НБУВ: РА330347

Лекція П.А.Ющенка “Видатні українці в історії”

Лекція народного депутата, члена Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності П.А.Ющенка відбулася 18 квітня в 12-й залі НТБ. Вона була присвячена видатним українцям, які залишили помітний слід в історії, та пройшла з нагоди передачі громадською організацією «За помісну Україну» більш ніж трьохсот портретів відомих українців до НТУУ «КПІ».

Проект цієї громадської організації «Українці у світі» представляє видатних українців, які зробили помітний внесок у розвиток світової цивілізації, чиї здобутки у сфері церковної історії, державотворення, науки і культури виходять за межі суто національного. За цією експозицією можна вивчати історію, літературу, мову і політологію. Серед відомих українців можна виділити кілька груп: українці, які стали відомими на весь світ, живучи в Україні; емігранти, які прославилися, залишаючись українцями; а також народжені на теренах України.

Йшлося, зокрема, про 75 генералів українського походження у війні 1812 року (копії з Ермітажу), трьох адміралів – Нахімов, Ушаков і Макаров, 22 маршалів СРСР, що народилися в Україні: Бойчук, Рибалко, Тимошенко, Черняхівський, Гречко, Кожедуб…, Ігор Сергєєв – колишній міністр оборони Російської Федерації. Генсеки Хрущов, Брежнєв, Черненко… Класик російської літератури Антон Чехов (його батько з села Вовча Балка на Харківщині, а мати, Пріська Шимко, – з сусіднього села). Булгаков, Олеша, Іван Бунцівський, що назвався Буніним – лауреат Нобелівської премії. Петро Столипа, який став Столипіним.

Також було названо людей, які, опинившись за кордоном, ставали захисниками народів. Їх шанували, знаючи, що вони українці. Серед них – класик японської літератури Василь Єрошенко, мандрівник, творець абетки й засновник шкіл для незрячих у різних країнах Азії. Декабристи, серед яких переважали українці.

Олександр Архипенко, Серж Лифар, Олександр Вертинський, Соломія Крушельницька, Федір Вовк, Святослав Гординський, Олександр Кошиць, ставши відомими у світі, наголошували, що вони – українці.

Відтепер портрети великих Українців прикрашатимуть приміщення нашої бібліотеки і допомагатимуть виховувати патріотів.

Інф. «КП»

🥇 Портрети українських письменників — Купити

Розмір стенда: 60×50 см.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 4 мм.

Вартість стенда: 255 грн.

Купити

Розмір стенда: 400×700мм. (кожен)

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 210 грн. (один)

Купити

Розмір стенда: 2080×350, 760×820, 760×820, 760×920 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 1791 грн.

Купити

Розмір стенда: 900×600 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 362 грн.

Купити

Розмір: 270×400 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість: по 65 грн.

Купити

Розмір стенда: 280×350 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 67 грн.

(один)
Купити

Матеріал стендів:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість комплекта: 4248 грн.

Комплект складається з таких стендів: Фонетика, Фонетика, Словотвір, Лексикологія, Морфологія, Культура мовлення, мовні обов’язки, Літературний твір, Стенд з кишенями, Вивіска-вислів та 12 портретів.

Будь-який елемент комплекту можна придбати окремо.

Купити

Розмір стенда: 1000×2600мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість комплекту: 1800 грн.

Купити

Розмір стенда: 770×1200мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 690 грн.

Купити

Розмір стенда: 700×1200мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 700 грн.

Купити

Розмір стенда: 700×1200мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 700 грн.

Купити

Розмір стенда: 600×800мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 360 грн.

Купити

Розмір стенда: 600×800мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 360 грн.

Купити

Розмір стенда: 600×800мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 360 грн.

Купити

Розмір стенда: 600×800мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 360 грн.

Купити

Розмір стенда: 600×800мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 360 грн.

Купити

Розмір стенда: 600×800мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 360 грн.

Купити

Розмір стенда: 30×40 см. (кожен)

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 4 мм.

Вартість стенда: 612 грн.

Купити

Розмір стенда: 270×400 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість одного портрету: 65 грн.

Купити

Розмір стенда: 600×840 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 302 грн.

Купити

Розмір стенда: 600×840 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 302 грн.

Купити

Розмір стенда: 270×400 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість одного портрету: 65 грн.

Купити

Розмір стенда: 1500×250, 530×580×2, 530×650 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість комплекту: 894 грн.

Купити

Розмір: 250×350 мм. (кожен)

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість: 59 грн. / один

Купити

Розмір стенда: 500×600 мм.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 3 мм.

Вартість стенда: 201 грн.

Купити

Розмір стенда: 75×50 см.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 4 мм.

Вартість стенда: 319 грн.

Купити

Розмір стенда: 124×85 см.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 4 мм.

Вартість стенда: 896 грн.

Купити

Розмір стенда: 340×150 см.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 4 мм.

Вартість стенда: 3360 грн.

Купити

Розмір стенда: 40×30 см. (кожен)

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 4 мм.

Вартість комплекта: 612 грн.

Купити

Розмір стенда: 205×80 см.

Матеріал стенда:  пластик ПВХ товщиною 4 мм.

Вартість стенда: 1029 грн.

Купити

Як поставали на грошах відомі особистості

Як поставали на грошах відомі особистості

Лілія Чорна

13.11.2019

Уведення в обіг нової банкноти підняло на поверхню традиційну дискусію про історичних діячів, зображених на національній валюті. Експерти Музею грошей підготували для Експертної платформи огляд історії зображень на грошах з прадавніх часів до найновішої банкноти 1000 гривень, що з’явилася в обігу 25 жовтня 2019 року.

Ідея розміщувати зображення людей на грошах не нова і сягає часу появи перших монет.

На одних із перших монетах, що з’явилися у Лідії у VII ст. до н.е., карбували зображення голови лева як символ влади. Далі спершу використовували зображення богів у образах тварин і людей. Однак невдовзі там з’явилися і люди. Одним із перших правителів, портрет якого було відтиснено на монеті, став Олександр Македонський. Його зобразили у подобі сина Зевса–Амона, ким його вважали ще за життя. Згодом сформувалося правило карбувати на лицевій стороні портрет царя, а на зворотному — представника релігійного пантеону.

Уже на греко-римських монетах з’являються зображення не лише правителів. Зокрема, відомі монети із античними аналогами наших Тараса Шевченка й Михайла Грушевського — Гомером і Геродотом.

Тривалий час карбування монет не охоплювало все економічне життя суспільства. Навіть у Новий час гроші були прерогативою міста і насамперед знаті, вищого чиновництва і великих купців. Так, батько економіки Адам Сміт у XVIII столітті нерідко спостерігав, як у шотландському селі робітник ніс булочнику або торговцеві пива цвяхи замість грошей.

Що ж змушувало правителів уперто карбувати монети зі своїм зображенням, якщо їх не бачила значна кількість мешканців? Очевидно, що гроші – це не тільки еквівалентна форма вартості товарів та послуг, засіб обміну та нагромадження, як говорять підручники з економіки, а й прадавній засіб політичної пропаганди та легітимізації влади.

Так, київські князі від Володимира Великого пів століття карбували монети, які не могли конкурувати на ринку із арабськими і куфічними дирхемами. Утім, монета говорила про незалежність правителя та суверенність його держави. А розміщення релігійних символів додатково підкреслювало легітимність володаря.

На перших паперових грошових знаках спершу містився лише текст. Їхні творці не думали про дизайн, адже, по суті, банкнота починалася як розписка. У ній зазначалося, що цей папірець має номінал відповідний певній металевій монеті та підлягає обов’язковому обміну.

До речі, необхідність захисту банкнот виникла раніше, ніж думка про її мистецьке оформлення. Так, в Англії вже з червня 1665 року паперові гроші друкувалися на тисненому мармуровому папері. А от зображення, зокрема портрети правителів, на банкнотах з’явилися лише у XIX сторіччі.

Україна: грошова передісторія

Перші українські монети – златники Володимира Святославовича – звісно, виготовлялися у Київській Русі та дизайном наслідували візантійські соліди. Вони карбувалися із написами “Владимирѣ на столѣ” і “Владимирѣ, а се его злато”. Ці слова акцентували виключне право великого князя карбувати монету та наголошували на його статусі єдиного суверенного глави держави.

На аверсі монет було зображено Володимира Великого з вінцем на голові та скіпетром із хрестом у правій руці. Реверс монети прикрашало зображення Христа–Пантократора.

Над лівим плечем князя було витиснено родовий знак роду Рюриковичів — тризуб. Коли у часи Української революції 1917–1921 років постала Українська Народна Республіка, про тризуб згадав художник Георгій Нарбут, готуючи ескіз першої української банкноти — 100 карбованців. Тим самим він підкреслював спадкоємність української державності. До речі, тризуб як центральний елемент державного герба УНР було затверджено лише через 54 дні.

Перші українські банкноти не мали ані єдиного стилю, ані зображень видатних українських історичних діячів. Лише у 1920 році український уряд в еміграції у Відні здійснив пробний друк банкнот за ескізами Георгія Нарбута. На 50 гривнях було розміщено Петра Дорошенка, на 1000 гривнях — Богдана Хмельницького.

Українські карбованці, які перебували в обігу у 1992–1996 роках, також не містили портретних зображень видатних постатей, крім пам’ятників засновникам Києва, Володимиру Великому та Тарасу Шевченку. Цікаво, що всі троє присутні на сучасній гривні.

Небагато людей досі знає, що квазігроші — бофони — друкували і структури ОУН–УПА. Там теж не обійшлося без портретних зображень (вже після 1950 року). Зокрема Симона Петлюри, Ярослава Стецька, Євгена Коновальця. Роль цих осіб неоднозначна в українській історії; навколо окремих епізодів їхнього життя досі тривають жваві дискусії.

Сучасна гривня

Значна революція в головах українців відбулася на початку 1990-х років. І грошей вона стосувалася безпосередньо.

Робота над створенням національної валюти почалася за кілька місяців до проголошення незалежності. Звісно, у повній таємниці. Портретні зображення на номіналах від 1 до 500 гривень були визначені Постановою Президії Верховної Ради України “Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України”, що була ухвалена через десять днів після проведення референдуму про підтвердження Акту про державну незалежність України.

Під час створення гривні рішення про діячів на банкнотах ухвалювалися колегіально. Працювала комісія Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісія з питань культури та духовного відродження. Відкритого конкурсу в сучасному сенсі не було — за радянською традицією, брали участь запрошені до конкурсу шість поважних українських художників. Перемогли ескізи Василя Лопати.

Тому нова банкнота номіналом 1000 гривень, введена в обіг у жовтні 2019-го, є першою, видатний діяч на якій не був обраний ще у 1991 році.

Нинішня молодь, можливо, буде здивована, але 30 років тому принаймні двоє історичних діячів на майбутніх гривневих купюрах сприймалися вкрай неоднозначно. Йдеться про Івана Мазепу й Михайла Грушевського. Для українців, які тоді розбудовували державність, але сформувалися на інших культурних кодах, важко було сприйняти гетьмана, проклятого анафемою як зрадника, та радянського академіка, який водночас був і головою Центральної Ради з її чотирма універсалами.

До речі, сьогодні дискусії про їхнє значення в історії України перебувають радше на маргінесі суспільного життя. На прикладі зображених на 10 і 50 гривнях Мазепи і Грушевського ми можемо побачити потужний комунікаційний вплив грошей на свідомість населення.

Комісії парламенту та художники, звісно, прагнули показати спадкоємність української традиції державотворення. І як Нарбут, почали із Володимира Великого. Князя, який цивілізаційно визначив долю східнослов’янських земель на тисячоліття вперед. Крім того, був першим, хто почав карбувати монету. На сучасній паперовій гривні зображений град Володимира, а спочатку були змальовані руїни Херсонесу — саме як того місця, з якого розпочалося хрещення Русі.

Закономірним з погляду хронологічного принципу, застосованого на перших номіналах, та значення для української державності, є розміщення і князя Ярослава Мудрого на двох гривнях, за правління якого Київська Русь досягла свого розквіту.

У Василя Лопати була також ідея розмістити на банкнотах княгиню Ольгу, яка першою з очільників Київської Русі хрестилася. Але вибір був зроблений на користь її онука, який хрестив слов’янські землі. Тому жінка на банкноті у 1996 році не з’явилася.

Гетьмана Богдана Хмельницького ми часто сприймаємо лише крізь призму його угоди із Московським царством у Переяславі у 1654 році та визвольної (польсько-козацької) війни. Звісно, його постать ширша, він, по суті, є творцем української козацької держави — Гетьманщини, ліквідованої лише у 1764 році.

Хмельницький, також як Мазепа і Грушевський, зображені на національній валюті, підкреслювали значення державотворчих спроб українців. Це перебування у полі традиції, яку спостерігаємо в американського долара. На валюті США, як відомо, представлені саме “батьки засновники”.

Так і тріада поетів, Іван Франко, Тарас Шевченко, Леся Українка — не просто письменники, а співтворці української національної ідеї, які давно та міцно увійшли в український пантеон літераторів-державників.

Іван Франко — не лише поет, а й перший професійний український політик. Зокрема, він був головою першої української політичної партії — “Русько-української радикальної партії”. Саме йому належить ініціатива використання у Галичині назви “українці” замість “русини”. Так він поширював ідеї єдності українського народу, який у той час перебував у складі двох імперій. В “Одвертому листі до галицької української молодежі” у 1905 році він писав: “Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів”.

Заради Тараса Шевченка — творця й водночас символу української національної ідеї — прийшлося порушити хронологічний принцип номінального ряду гривні. Адже Шевченко жив раніше за Франка й Грушевського. Серед випущених в обіг 2 вересня 1996 року банкнот 100 гривень були найбільшими за номіналом, що знаменувало велич поета.

Двісті гривень з’явилися у наших гаманцях лише у серпні 2001 року. На них нарешті була зображена жінка. Промовистий псевдонім Лариси Косач, “Українка”, говорить сам за себе.

Мандрівний філософ, якого “світ ловив, але не спіймав” — Григорій Сковорода вибивається із цього ряду державників. Але він фактично надав поштовх новому підходу до номінального ряду української гривні. Сковорода був мислителем світового рівня, який виводить українську націю на всепланетарний рівень.

Продовженням цієї логіки є обрання портрету Володимира Вернадського для розміщення на банкноті номіналом 1000 гривень. Щоб визначити, хто саме має бути зображений на новій банкноті, не затвердженій постановою ВР 1991 року, Національний банк консультувався із іншими державними органами, науковцями та істориками. Пропозиції були різні: називали історика Миколу Костомарова, письменника Олександра Довженка, князя Данила Галицького, гетьманів Петра Конашевича-Сагайдачного та Павла Скоропадського. Утім, найчастіше звучало саме ім’я першого президента Української академії наук.

Отже, гуманітарний напрям наукового знання широко представлений на українській національній валюті: крім філософа Сковороди, це історик Грушевський, філолог, етнолог, мовознавець, перекладач, мистецтвознавець, історик, економіст, психолог і філософ Іван Франко. Водночас постать Вернадського уособлює природничі науки. Вчений досліджував у щонайменше 12 галузях науки, був засновником нових наукових напрямків – біогеохімії, геохімії та ядерної геології. Він є автором наукових праць з геології, радіогеології, метеоритики, палеонтології, ґрунтознавства, біогеохімії, мінералогії, геохімії і біології.

П’яте покоління

Сьогодні ми користуємося банкнотами третього і четвертого покоління гривні. Перше було надруковане у 1992 році у Канаді й на Мальті. Друге покоління з’явилося вже на Банкнотно-монетному дворі Національного банку у 1994–2001 роках, третє — у 2003–2016 роках. Із введенням в обіг нових 500 гривень у 2015 році розпочалося четверте оновлення дизайну національної валюти України.

Це відповідає світовим практикам, коли національна валюта постійно поліпшує як дизайн, так і систему захисту банкноти. У майбутньому нас чекає гривня п’ятого покоління. Якою вона буде? Чи можливо таке, що портрети видатних діячів взагалі зникнуть із нашої національної валюти?

Так, це нерідко трапляється у сучасному світі. Зокрема, при запуску єдиної євровалюти в основу дизайну було покладено архітектурні стилі різних епох. Але вже на другій серії євро введено нову систему захисту — “віконця-портрети” із зображенням Європи, символічної героїні давньогрецької міфології.

Під час роботи над новим дизайном Європейський центральний банк працював з нейробіологом Стенфордського університету Девідом Іглманом. Він порекомендував зосередитися на таких елементах захисту, які людське око здатне помітити. На думку вченого, людський мозок краще сприймає водяний знак саме у вигляді особи, а не архітектурних споруд. Але хто може найкраще представляти одразу 19 країн? Соломоновим рішенням стало обрання дочки фінікійського царя, на честь якої названо ту частину світу, де і випускаються гроші.

Це наштовхує на думку навіть на психологічному ґрунті, чому антропоморфні зображення на грошових знаках з давніх часів настільки добре вкорінилися як традиція.

Відповіді на те, якою буде гривня п’ятого покоління, сьогодні немає. Головним чином це залежатиме від того, як розвиватиметься Україна і світ майбутнього, які ідеї та цінності будуть актуальними у найближче десятиліття. Але творчий пошук і широку суспільну дискусію варто розпочати вже зараз.

Сайт експертних оцінок співробітників Національного банку України. Публікації не є офіційною позицією та рішенням Національного банку України

Список персоналій для візуального розпізнавання на ЗНО з історії України 2020

13. Маркіян Шашкевич

(1811 — 1843) Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик, організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

14. Володимир Антонович

(1834–1908) Український історик, археолог, етнограф, представник угрупування так званих хлопоманів, один із засновників Київської громади, голова Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету.

15. Михайло Драгоманов

(1841–1895) Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із засновників громади в Києві, діяч Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

16. Павло Чубинський

(1839–1884)
Етнограф, поет, громадський діяч, учасник Київської громади, член редколегії газети «Київський телеграф», один із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна…».

17. Ісмаїл Гаспринський

(1851-1914) Кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Один з засновників пантюркізму. Модернізатор традиційної ісламської культури кримських татар.

18. Іван Франко

(1856–1916) Український поет, учений, громадський діяч, член Наукового товариства ім. Т.Шевченка, один із засновників Русько-української радикальної партії, автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя».

19. Агатангел Кримський

(1871—1942) Письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини тощо, історик української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН.

20. Леся Українка

(1871—1913) українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.

21. Михайло Вербицький

(1815-1870) Український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»

22. Микола Лисенко

(1842—1912) Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.

23. Соломія Крушельницька

(1872—1952) Співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала на оперних сценах театрів у Петербурзі, Кракові, Варшаві, Парижі, Мілані, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», «Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін., виступала с концертами, присвяченими пам’яті Т. Шевченка .

24. Микола Міхновський

(1873—1924) Громадсько-політичний діяч, основоположник українського націоналізму, автор брошури «Самостійна Україна»; ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник Української народної партії, один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників;

Украина | История, география, люди и язык

Украина, страна, расположенная в Восточной Европе, вторая по величине на континенте после России. Столица — Киев (Киев), расположенный на реке Днепр в северо-центральной Украине.

Британская викторина

Страны Мира

Какая страна называет «Вальсирующую Матильду» своим неофициальным гимном? В какой стране самое большое мусульманское население? Сортируйте случайные интересные факты о странах мира.

Полностью независимая Украина возникла только в конце 20 века, после длительных периодов последовательного господства Польши и Литвы, России и Союза Советских Социалистических Республик (СССР). Украина пережила непродолжительный период независимости в 1918–2020 годах, но в период между двумя мировыми войнами часть Западной Украины находилась под властью Польши, Румынии и Чехословакии, после чего Украина стала частью Советского Союза как украинская советская социалистическая республика. Республика (С.С.Р.). Когда в 1990–91 годах Советский Союз начал распадаться, законодательная власть Украинской ССР. провозгласил суверенитет (16 июля 1990 г.), а затем полную независимость (24 августа 1991 г.), шаг, который был подтвержден народным одобрением на плебисците (1 декабря 1991 г.). С распадом СССР в декабре 1991 года Украина получила полную независимость. Страна сменила официальное название на Украина, и это помогло основать Содружество Независимых Государств (СНГ), объединение стран, которые ранее были республиками Советского Союза.

Украина Encyclopædia Britannica, Inc.

Земля

Украина граничит с Беларусью на севере, Россией на востоке, Азовским и Черным морями на юге, Молдовой и Румынией на юго-западе и Венгрией, Словакией и Польшей на западе. На крайнем юго-востоке Украина отделена от России Керченским проливом, который соединяет Азовское и Черное море.

Encyclopdia Britannica, Inc.

Рельеф

Украина занимает юго-западную часть Русской равнины (Восточно-Европейская равнина).Страна почти полностью состоит из равнин на средней высоте 574 футов (175 метров) над уровнем моря. Горные районы, такие как Украинские Карпаты и Крымские горы, расположены только на границах страны и составляют едва ли 5 ​​процентов ее площади. Тем не менее, украинский ландшафт отличается некоторым разнообразием: его равнины изрезаны высокогорьями — непрерывным поясом с северо-запада на юго-восток — а также низменностями.

Получите подписку Britannica Premium и получите доступ к эксклюзивному контенту.Подпишитесь сейчас

Холмистая равнина Днепровской возвышенности, которая лежит между средним течением рек Днепр (Днепр) и Южный Буг (Южный Буг) на западе центральной Украины, является самой большой горной территорией; он рассечен множеством речных долин, оврагов и ущелий, глубина некоторых из которых превышает 1000 футов (300 метров). На западе Днепровская возвышенность граничит с изрезанной Волыно-Подольской возвышенностью, которая поднимается на высоту 1545 футов (471 метр) в самой высокой точке — горе Камула. К западу от Волыно-Подольской возвышенности, на крайнем западе Украины, параллельные хребты Карпатских гор — одного из самых живописных уголков страны — простираются более чем на 150 миль (240 км).Горы имеют высоту от примерно 2000 футов (600 метров) до примерно 6500 футов (2000 метров), поднимаясь до 6762 футов (2061 метр) на горе Говерла, самой высокой точке страны. Северо-восточная и юго-восточная части Украины заняты невысокими возвышенностями, редко достигающими высоты 1000 футов (300 метров).

Среди низменностей страны — Припятские болота (Полесье), которые лежат в северной части Украины и пересекаются многочисленными речными долинами. На востоке центральной Украины находится Днепровская низменность, которая на западе плоская, а на востоке пологая.Южнее другая низменность тянется вдоль берегов Черного и Азовского морей; его ровная поверхность, изрезанная лишь невысокими возвышенностями и неглубокими впадинами, плавно спускается к Черному морю. Берега Черного и Азовского морей характеризуются узкими песчаными косами, которые выступают в воду; одна из них, Арабатская коса, имеет длину около 70 миль (113 км), но в среднем составляет менее 5 миль (8 км) в ширину.

Южная низменность продолжается на Крымском полуострове как Северо-Крымская низменность.Полуостров — большой выступ в Черное море — соединен с материком Перекопским перешейком. Крымские горы образуют южное побережье полуострова. Гора Роман-Кош высотой 5069 футов (1545 метров) является самой высокой точкой горы.

Дренаж

Почти все крупные реки Украины текут с северо-запада на юго-восток через равнины и впадают в Черное и Азовское моря. Река Днепр с ее плотинами гидроэлектростанций, огромными водохранилищами и множеством притоков доминирует над всей центральной частью Украины.Из общего русла Днепра 609 миль (980 км) находятся в Украине, что делает его самой длинной рекой в ​​стране, из которой она впадает более чем в половину. Как и Днепр, Южный Буг с его крупным притоком Ингулом впадает в Черное море. На западе и юго-западе, частично осушая территорию Украины, Днестр (Днестр) также впадает в Черное море; Среди его многочисленных притоков крупнейшими в Украине являются Стрый и Збруч. Среднее течение реки Донец, притока Дона, протекает через юго-восток Украины и является важным источником воды для Донецкого бассейна (Донбасса).Река Дунай протекает вдоль юго-западной границы Украины. Болота, покрывающие почти 3% территории Украины, встречаются в основном в долинах северных рек и в низовьях Днепра, Дуная и других рек.

Днепр

Днепр в Киеве, Украина.

Фотобиблиотека Дж. Аллана Кэш

Реки имеют важнейшее значение для водоснабжения, и для этого был построен ряд каналов, таких как Донецко-Донецкий бассейн, Днепр-Кривой Рог и Северный Крым.Судоходными являются несколько крупных рек, в том числе Днепр, Дунай, Днестр, Припять (Припять), Донец и Южный Буг (в нижнем течении). Плотины и гидроэлектростанции расположены на всех крупных реках.

В Украине есть несколько естественных озер, все они небольшие и большинство из них разбросаны по пойме рек. Одно из крупнейших — озеро Свитязь, площадью 11 квадратных миль (28 квадратных километров), на северо-западе. Небольшие соленые озера встречаются в Черноморской низменности и в Крыму.Вдоль побережья встречаются более крупные соленые озера. Эти водоемы, известные как лиманы, образуются в устьях рек или эфемерных ручьев и перекрыты отмелями от моря. Образовалось несколько искусственных озер, крупнейшими из которых являются водохранилища на плотинах гидроэлектростанций — например, водохранилище на Днепре выше по течению от Кременчуга. Каховское, Днепровское, Днепродзержинское, Каневское и Киевское водохранилища составляют остальную часть Днепровского каскада. Меньшие водоемы расположены на реках Днестр и Южный Буг, а также на притоках реки Донец.Небольшие резервуары для водоснабжения также есть недалеко от Кривого Рога, Харькова и других промышленных городов. Три крупных артезианских бассейна — Волынско-Подольский, Днепровский и Черноморский — исключительно важны для коммунальных нужд и сельского хозяйства.

Фото — Украина: Внутренне перемещенные лица

Поскольку ситуация на востоке Украины продолжает ухудшаться, большое количество людей покинули регион в поисках безопасности. По оценкам, 2,18 миллиона человек стали перемещенными лицами, хотя это число может быть заниженным.Большинство из них, более 1,3 миллиона человек, являются внутренне перемещенными лицами и живут в различных частях Украины, однако значительная часть решила укрыться в соседних странах, в том числе в Беларуси.

Лучиана уехала с востока Украины во время беременности и приехала в Киев вместе с мужем. Поначалу им было очень тяжело, поскольку она не могла получить доступ к медицинским услугам, а ее муж не мог найти работу.

Местная общественная организация «Восток-Киев-Помощь» предоставила им жилье, и они получили помощь от других организаций, в том числе от Общества Красного Креста Украины.Ее ребенок родился здоровым, и сегодня ее муж работает. Фото: Стивен Райан / IFRC

Эта семья живет вместе в коллективном центре в г. Киеве. Они получили помощь от различных организаций, в том числе от Общества Красного Креста Украины. В семье четверо детей. Фото: Стивен Райан / IFRC

Ребенок сидит и ест еду, приготовленную его матерью из предметов, предоставленных Обществом Красного Креста Украины.Эта семья проживает в одном из многочисленных коллективных центров города Киева. Фото: Стивен Райан / IFRC

Предметы первой необходимости, в том числе продовольственная и непродовольственная помощь для вынужденных переселенцев, хранятся в Харьковском региональном филиале. Предметы помощи быстро распределяются в зависимости от потребностей каждой семьи. Фото: Стивен Райан / IFRC

Основные продукты питания и непродовольственные товары готовы к раздаче в офисе регионального отделения Красного Креста в Харькове.Каждый день все больше людей обращаются за помощью в Общество Красного Креста Украины, чтобы помочь им удовлетворить даже самые элементарные потребности. Фото: Стивен Райан / IFRC

Добровольцы Красного Креста регистрируют данные о бенефициарах до распределения непродовольственных товаров, включая моющие и гигиенические средства, одежду и одеяла, детские игрушки и другие предметы. Фото: Стивен Райан / IFRC

Перемещенные лица, получающие непродовольственные товары от имени своих семей у Харьковского филиала.Волонтеры регистрируют свои данные, чтобы каждая семья получала соответствующую сумму. Таким образом ежедневно получают помощь около 100 семей. Фото: Стивен Райан / IFRC

Волонтеры загружают непродовольственные товары гуманитарной помощи в автомобиль Красного Креста для раздачи в коллективном центре в Харьковской области. Фото: Стивен Райан / IFRC

Эдуард — перемещенный человек с востока Украины, сейчас живет в коллективном центре в Харькове вместе со своей семьей.Он получает помощь от Красного Креста, среди других организаций. Фото: Стивен Райан / IFRC

Дети играют на детской площадке в коллективном центре, где они живут со своими семьями. Центр построен при поддержке немецкой компании GIZ. Более половины из 280 жителей этого центра — несовершеннолетние. Фото: Стивен Райан / IFRC

Призыв МФКК об оказании чрезвычайной помощи

В 2014 году МФКК обратилась с призывом об оказании чрезвычайной помощи пострадавшим в Украине.В ответ на сохраняющиеся проблемы и растущие потребности 1 июня 2015 года был выпущен пересмотренный призыв об оказании чрезвычайной помощи на 19,99 миллиона швейцарских франков для оказания помощи еще 107 000 человек.

Кроме того, для Беларуси был направлен призыв об оказании чрезвычайной помощи, чтобы Белорусский Красный Крест мог оказывать помощь вынужденным переселенцам из Украины в пределах ее границ.

Почему украинские войска без боя сдали Крым — и НАТО наготове

Павел Политюк, Антон Зверев

КИЕВ / СЕВАСТОПОЛЬ, Крым (Рейтер) — Карьера Сергея Елисеева помогает объяснить, почему вооруженные силы Украины почти отказались от Крыма без боя — и почему НАТО теперь заявляет, что внимательно относится к попыткам России подорвать военную лояльность своих восточноевропейских членов.

Его восхождение на второе место в украинском флоте задолго до того, как Россия захватила Крым, иллюстрирует разделенную лояльность, с которой некоторые сотрудники в странах, которые когда-то принадлежали Советскому Союзу, могут все еще сталкиваться.

Елисеев корнями уходил в Россию, но в конечном итоге он служил Украине, другой бывшей советской республике, только чтобы дезертировать, когда его подвергли испытанию. Специалисты по военному планированию НАТО теперь считают, что Москва считает людей с такими же неоднозначными личными связями потенциально ценными в случае возникновения новой конфронтации с Западом.

В 2014 году Елисеев был первым заместителем командующего украинским флотом, который тогда в основном базировался в Крыму, когда российские солдаты в форме без опознавательных знаков взяли под контроль киевские корабли и военные базы на полуострове.

Вместо того, чтобы сопротивляться, Елисеев уволился и впоследствии получил новую работу: заместитель начальника Балтийского флота России.

Елисеев, которому сейчас 55 лет, не ответил на вопросы Рейтер, отправленные ему через российское министерство обороны.

В Киеве, однако, нет никаких сомнений в том, в чем заключалась его лояльность.«Когда он давал присягу Украине, для него это были пустые слова. Он всегда был пророссийским », — сказал Игорь Воронченко, ныне командующий украинским флотом, который когда-то служил вместе с Елисеевым.

Фактически, российские солдаты толкались в открытую дверь в конце февраля 2014 года — Елисеев был лишь одним из многих, кто дезертировал, и почти все украинские силы в Крыму не смогли сопротивляться.

Россия аннексировала Крым в следующем месяце, что вызвало серьезную ссору с Западом, которая усугубилась из-за роли Москвы в восстании на востоке Украины, которое продолжается по сей день.

В то время Москва и ее союзники в Крыму использовали слабые места в вооруженных силах Киева, чтобы подорвать ее способность вести боевые действия, согласно интервью, проведенному Рейтер с примерно дюжиной человек по обе стороны конфликта.

Минобороны России не ответило на вопросы Рейтер о своих отчетах о событиях 2014 года.

Один командующий НАТО сообщил Рейтер, что в ходе повторения тактики, примененной в Крыму, российская разведка пыталась завербовать этнических русских, служащих в вооруженных силах стран на его границах.

На условиях анонимности командующий сказал, что альянс особенно чувствителен к риску в странах с высокой концентрацией этнических русских, особенно в странах Балтии.

НАТО должно было остерегаться этого, сказал командующий, хотя риск не следует переоценивать, потому что наличие русских корней не обязательно означает, что человек лоялен Москве.

Официальные лица в странах Балтии, бывших советских республиках, которые, в отличие от Украины, являются членами НАТО, преуменьшают опасность.

Генеральный секретарь НАТО Йенс Столтенберг также заявил, что доверяет армиям Эстонии, Латвии и Литвы. Тем не менее, он сказал Рейтер: «Мы всегда должны быть бдительными. Мы всегда должны развивать наши инструменты разведки и быть в состоянии видеть любые попытки подорвать лояльность наших сил ».

СНИЖЕНИЕ ОХРАНЫ

За годы до аннексии Крыма украинская группа по назначению, похоже, ослабила бдительность, когда брала у Елисеева интервью на пост заместителя командующего ВМФ.

Елисеев родился под Москвой, окончил советское военно-морское училище в российском городе Калининграде в 1983 году и служил на Тихоокеанском флоте России.

Итак, комиссия спросила Елисеева, что он будет делать, если Россия и Украина вступят в войну. Он ответил, что подаст на досрочную пенсию, по словам Мирослава Мамчака, бывшего украинского военно-морского капитана, служившего вместе с Елисеевым. Несмотря на этот ответ, Елисеев получил работу в 2006 году.

Мамчак не сообщил Рейтер, откуда он узнал, что было сказано в комнате для интервью, но последующие события подтверждают его версию.

Отношения между Россией и Украиной ухудшились по мере приближения Киева к НАТО, и через восемь лет после его назначения, когда страны оказались на грани конфликта из-за Крыма, Елисеев сдержал свое слово и ушел.

Действия России были не единственным фактором крымских событий. Украинские военные годами страдали от забвения, после свержения правительства в Киеве образовался вакуум власти, и многие жители Крыма почувствовали большую близость с Москвой.

Тем не менее, украинские военнослужащие, связанные с Россией, перешли на другую сторону, когда началась аннексия, и некоторые офицеры делали вид, что оказывают сопротивление, только чтобы избежать военного суда.Москва также перехватывала приказы из Киева, поэтому они так и не достигли крымского гарнизона.

«Ничего спонтанного не было. Все было организовано, и каждый скрипач сыграл свою роль », — сказал Михаил Коваль, который в то время был заместителем начальника украинской пограничной службы, а сейчас является заместителем главы Совета безопасности в Киеве.

ПРИГЛАШЕНИЕ НА ДЕФЕКТ

Воронченко, который был еще одним заместителем командующего ВМФ во время аннексии, сказал, что он получил приглашения перейти на сторону Москвы вскоре после начала российской операции.

Они, как он сообщил агентству Рейтер, поступили от Сергея Аксенова, который в то время возглавлял самопровозглашенное пророссийское правительство Крыма, а также от командующего Южным военным округом России и заместителя министра обороны России.

На вопрос, что предлагали взамен, Воронченко ответил: «Столбы, квартира … Аксенов предлагал сделать меня министром обороны Крыма». Ни Аксенов, ни Минобороны России не ответили на вопросы Рейтер о контактах.

Воронченко, как и многие другие высокопоставленные украинские офицеры, служил в советских вооруженных силах вместе с людьми, которые сейчас служат в российских вооруженных силах.Он провел годы в Крыму, где Россия арендовала у Украины базы для своего Черноморского флота после распада Советского Союза в 1991 году.

«Те генералы, которые пришли меня уговаривать … сказали, что мы принадлежим к одному кругу, мы пришли из Советской армии», — сказал он. «Но я сказал им, что я другой … Я не твой».

Морской командующий Денис Березовский дезертировал вместе с несколькими своими командирами, а позже был назначен заместителем командующего Черноморским флотом России.

Многие из служащих последовали их примеру.В одном украинском подразделении связи военнослужащие смотрели российское телевидение, когда на экране появился президент Владимир Путин.

«К моему удивлению, все они встали», — сказал Святослав Велтынский, инженер блока. «Они этого ждали». Большая часть подразделения перешла на сторону России.

ПРОСТО ШОУ

Даже те, кто сопротивлялся, оказались в безвыходном положении. Один из украинских пограничников рассказал агентству Рейтер, как его командир отправил корабли их подразделения, чтобы они не попали в руки русских, и приказал своим людям наставлять свои винтовки на всех, кто пытается проникнуть на их базу.

Однако военная связь на базе не работала, потому что ее либо заглушили, либо перерезали русские. Изолированный со своей стороны и превосходящий по численности и вооружению российские войска снаружи, командир заключил сделку с главой российского спецназа.

Пророссийским гражданам разрешили без репрессий взломать ворота базы. Украинцы «якобы ничего не могли сделать; нельзя стрелять в мирных жителей », — заявил на условиях анонимности член подразделения, поскольку он все еще живет в Крыму и опасается последствий.

Затем российские войска последовали за мирными жителями, захватили базу и предложили подразделению шанс перейти на сторону России. Около половины согласились, хотя начальник базы отказался и ему разрешили покинуть Крым.

«Командир не сопротивлялся», — сказал военнослужащий. «С другой стороны, он сделал все, что мог в данных обстоятельствах».

Два других человека, участвовавших в аннексии — бывший украинский военнослужащий, который сейчас находится на российской базе в Крыму, и источник, близкий к российским военным, который находился там в то время, — также рассказали, что были свидетелями аналогичных фальшивых столкновений.

«Вы должны понимать, что захват украинских воинских частей в Крыму был всего лишь спектаклем», — сказал источник, близкий к российским военным.

ИЗВЛЕЧЕННЫХ УРОКОВ

Балтийские члены НАТО существенно отличаются от Украины. Командиры советских времен, например, в основном покинули свои вооруженные силы после того, как страны присоединились к западному альянсу в 2004 году.

Официальные лица также отмечают, что русскоязычные были среди семи военнослужащих Латвии, погибших во время международных операций в Афганистане и Ираке.

Тем не менее, из Крыма были извлечены уроки. «Мы, конечно, узнали, что речь шла не только о лояльности, но и о том, что были поданы ложные приказы и что во время операции в Крыму была блокировка связи», — сказал Янис Гарисон, государственный секретарь министерства обороны Латвии.

Латвия изменила закон, теперь командиры частей обязаны оказывать сопротивление по умолчанию. Но Гарисон сказал, что самый простой шаг был сделан задолго до аннексии, когда в 2008 году была введена проверка службами безопасности «всех, кто вступает в вооруженные силы, от рядового до генерала».

Дополнительные репортажи Маргариты Чернокондратенко в КИЕВЕ, Андрюса Ситаса в ВИЛЬНЮСЕ, Гедертса Гелзиса в РИГЕ, Давида Мардисте в ТАЛЛИННЕ и Робина Эммотта в БРЮССЕЛЕ; монтаж Дэвида Стэмпа

Киевский фотограф, запечатлевший «мрачное достоинство» советской жизни

Украинский фотограф Александр Ранчуков, скончавшийся в прошлом году, в первую очередь сделал себе имя, снимая архитектуру, а его снимки зданий и городских пространств публиковались в нескольких академических изданиях.Но он также любил выносить камеру на улицы своего родного Киева и других городов, чтобы заняться своим собственным суровым брендом уличной фотографии.

Поскольку он делал многие из этих фотографий в 1980-х годах, его мрачные черно-белые изображения представляют собой запись жизни последних дней Советского Союза, которая резко контрастирует с тем, что изображалось в официальной пропаганде той эпохи. .

В недавнем эссе о своей работе коллега-фотограф и искусствовед Александр Ляпин сказал, что Ранчуков в первую очередь считал себя летописцем своего времени и надеялся, что его изображения «дополнят историю печального конца U.С.С.Р., унылые улицы города, показывающие его распад … »

По словам фотографа и критика Александра Ляпина, Ранчуков хотел запечатлеть для подрастающего поколения «лица советских людей — совсем не так, как они изображены на плакатах».

Люди в киоске в Киеве пьют квас — ферментированный хлебный напиток, который до сих пор остается популярным летним напитком во многих бывших советских республиках.

«Ранчуков был уличным фотографом, но его почти не интересовала эстетика уличной фотографии», — сказал Ляпин.Вместо этого он просто «нарисовал картину советской повседневности — унылой и невыразительной, даже мертвой: одинаковые серые улицы, неприглядная одежда, уличные торговцы, лужи и грязь».

На многих фотографиях Ранчукова запечатлены аспекты киевской жизни, которые с тех пор исчезли навсегда, например, киоск сапожника на Житном рынке, который когда-то был знаком для поколений.

Женщина в переулке Киева проходит мимо плаката с надписью «Слава Коммунистической партии!».

Излишне говорить, что условия для уличной фотографии не были идеальными в несколько параноидальной среде США.С.С.Р., вероятно, поэтому Ранчуков в большинстве своих городских снимков полагался в основном на фотоаппарат Kiev 4 советских времен. По словам Ляпина, это «тихое, но очень точное» устройство означало, что Ранчуков часто мог фотографировать людей незаметно, обеспечивая тем самым естественное и реалистичное изображение советских улиц.

Ранчуков не только запечатлел то, что один критик назвал «мрачным достоинством» советской жизни, но и записал драматические изменения, произошедшие на улицах Киева по мере стремительного распада советской системы.Действительно, его снимки, показывающие приход капитализма в его родном городе, входят в число его самых ярких образов.

Любопытные жители осматривают американский автомобиль на улицах Киева.

Мужчина в Киеве реагирует, когда люди выстраиваются в очередь у магазина американских джинсов.

Неудивительно, что на протяжении большей части его карьеры не было особого аппетита к универсальному подходу Ранчукова к уличной фотографии, и только в последние дни перестройки ему и другим фотографам-единомышленникам разрешили выставляют свои изображения городских улиц.

Тем не менее, даже в такие относительно спокойные времена непоколебимый взгляд этих фотографий на советскую жизнь вызвал ужас у властей, и одна из их первых выставок в Киеве была закрыта всего через день скандализованными аппаратчиками КГБ и Коммунистической партии.

Александр Ранчуков (1943-2019)

Хотя эти изображения не понравились советским бюрократам, они явно понравились обычным киевлянам, и толпы людей выстроились в очередь, чтобы увидеть их, когда выставка откроется в другом месте через некоторое время.

Одной из тех, кто посетил выставку Ранчукова в 1989 году, была канадская студентка по обмену по имени Христия Фриланд, которая позже стала видным журналистом и политиком, а сейчас является заместителем премьер-министра своей страны.

Описывая Ранчукова как «блестящего и плодовитого фотографа-документалиста», Фриланд сыграл важную роль в передаче его снимков и снимков некоторых из его коллег редакторам лондонской газеты «Индепендент», которые «были очень впечатлены его работой и сразу же опубликовали ее. .«

Люди выстраиваются в очередь за селедкой в ​​Киеве.

«Я была глубоко тронута его способностью раскрыть реальность жизни в Украине — людей, места и улицы страны», — сказала она RFE / RL по электронной почте. «Запечатлев ключевой момент в украинской истории, зачастую рискуя собой, Александр заложил основу для того, чтобы будущие украинские фотографы и художники могли вывести свои работы на мировую арену».

В отличие от архитектурных фотографий, портреты уличной советской жизни Александра Ранчукова никогда не публиковались в виде книг.Вы можете просмотреть другие изображения Ранчукова и узнать больше о его жизни и работе здесь.

Написано Койлин О’Коннор на основе репортажа Александры Вагнер, корреспондента Русской службы Радио Свобода. Фотографии любезно предоставлены дочерью Александра Ранчукова Клавдией Демидовой-Ранчуковой.

Галерея украинского искусства — Искусство Украины

Встречный интерес вызвали западные искусствоведы, специализирующиеся на русском искусстве, которые сказали друг другу: «Иди в Киев, там Богомазов.«Как оказалось, корни русского авангарда можно найти в Украине. Например, чем вдохновлялись картины Гончаровой? — половецкие каменные изображения в степях Украины. Какие города были связаны с жизнью и творчеством футурист и трансрационалист Терентьев? — Херсон, Харьков, Одесса и Днепропетровск. Почему Малевич так часто упоминает Пимоненко и «знаменитого черниговского мастера Мурашко» в последние годы своей жизни? Что означает название Экстер? Картина «Фундуклеевская ночью», значит? Как объяснить, почему Давид Бурлюк называл себя «татаро-за-порожским футуристом»? Как получилось, что запрещенный в Ленинграде Матюшин с готовностью публиковался в Харькове?

Решая эти вопросы, некоторые западные историки русского искусства стали историками и украинского авангарда (Маркады — Франция, Бойко — Польша, Боулт — США, Наков — Франция, Мудрак — США).

Кроме того, известный лондонский коллекционер Лобанов-Ростовский собирает эскизы художников-постановщиков киевской школы Экстера, Меллера, Петрицкого, Хвостова, Рабиновича, Тышлера и Челищева. На выставке своей коллекции картин в Москве 1988 года он убежденно сказал мне: «Вы должны написать книгу о пяти уникально одаренных украинских художниках: Архипенко, Богомазове, Экстере, Ермилове и Петрицком». Я с радостью согласился на это предложение, добавив к В списке еще несколько имен — Малевич, Пальмов, Татлин, Бурлюк и Бойчук.Это великие имена, вокруг которых объединились десятки учеников и единомышленников, основавших различные направления, школы и направления в искусстве. Благодаря им украинская культура быстро европеизировалась, а в Европе и Америке она стала дышать Русью-Украиной. К сожалению, сталинский террор отрезал миру информацию об украинском искусстве.

… Понятие «украинский авангард» ввел парижский искусствовед Наков в связи с выставкой «Сон Татлина», состоявшейся в Лондоне в 1973 году.Впервые Запад увидел работы двух малоизвестных украинских авангардистов Ермилова и Богомазова мирового уровня. Их работы напомнили имена всемирно известных мастеров, чье происхождение, образование, самовосприятие и национальные традиции были связаны с Киевом, Харьковом, Львовом, Одессой и с украинской культурной традицией в целом. Среди них были Бурлюк, «самый верный сын Украины», поляк, Малевич, считавший себя украинцем; Татлин, профессор Киевского художественного института, бандурист; Экстер, основоположник украинской школы конструктивистского сценического дизайна.И, наконец, Архипенко, вдохновленный своими неизгладимыми впечатлениями о родине, магией трипольской цивилизации. архаичные половецкие каменные изображения, резонансные контуры мозаик Киевской Софии и рельефов Михайловского Златоглавого собора, цвета народной керамики.

Дмитрий Горбачев ,
«Искусство украинского авангарда 1910-1930-х годов»,
Издательство «АРТ», 1996, Киев

Великолепных портретов отважных революционеров Украины

Анастасия Тейлор-Линд пробыла в Киеве около двух недель, когда однажды рано утром, когда город начал движение, она заметила что-то необычное: фотожурналистов было больше, чем протестующих на баррикадах площади Независимости, где тысячи людей собирались каждый день, чтобы свергнуть тогдашнего президента Виктора Януковича.В этот момент фотограф поняла, что ей нужно сделать что-то другое, если она хочет, чтобы ее изображения выделялись из потока изображений, поступающих из Украины.

«Мне не нужно было снимать репортаж — этим занималось очень много других фотографов», — говорит Тейлор-Линд, которая, не считая нескольких ночей в Лондоне, провела весь февраль на Майдане Незалежности, как называют площадь Независимости. Украинцы. «Я мог понять Майдан как новостное событие, но также и как историческое событие. Что я мог бы внести в эту главу истории? Тогда я подумал о портретах.

За несколько месяцев, прошедших после прозрения Тейлор-Линд, Майдан — «Портреты с Черного квадрата» получил широкое признание и был превращен в книгу. Даже когда Тейлор-Линд преодолевала баррикады, Time показывала свои видеоролики в Instagram, снятые через видоискатели ее камер Bronica и Hasselblad. Успех следует за успехом. Неплохо для фотографа, который приехал не с тем оборудованием, не привык к портретной съемке и никогда не делал книги.

Майдан — Портреты с Черного квадрата кажутся идеально спроектированными, но это был случайный вихрь в зените революции.96 портретов представляют собой хронику мужчин, противостоявших Януковичу, и женщин, оплакивающих погибших во время Евромайдана. Мужчины носят доспехи, сделанные из того, что попадалось под руку, а женщины несут цветы. Гендерный разрыв был очевиден для Тейлор-Линд. По ее словам, когда надвигалось насилие, женщин увозили прочь почти во все дни революции, кроме последних. Когда 20 февраля Янукович и другие правительственные чиновники бежали из страны, женщины заполнили площадь и возложили цветы.

«Они покрыли площадь миллионами цветов, — говорит Тейлор-Линд.«Они начали с того места, где были убиты люди — была видна кровь — затем они прикрыли баррикады».

На их лицах видны вызов, достоинство и, да, потеря. Но великая сила портретов заключается в импровизированных доспехах, которые носили люди, говорившие правду власти. Один мужчина носит накладки на голени, прикрепленные к предплечьям, другой носит хоккейные накладки. Один мужчина позирует с чем-то вроде ножки стола. Еще один носит повязки на руке. Фотографии показывают силу, которую люди находили в себе и других, и ту храбрость, которую они проявили, когда противостояли Януковичу и его особому отряду милиции «Беркут».

Тейлор Линд начал наращивать портретную живопись в течение третьей недели февраля. Она попробовала несколько заклепок, но только во время короткой поездки домой в Лондон она получила складной каркас и черный муслин. Идея книги пришла ей в голову после того, как фотографы Дональд Вебер и Ларри Тоуэлл, с которыми она делила квартиру в Киеве, настояли на том, чтобы она хотя бы обдумала эту идею. К ним присоединился Стюарт Смит, дизайнер GOST Books, который почти в одностороннем порядке решил опубликовать ее портреты.

«Я бы не стал публиковать портреты самостоятельно, — говорит Тейлор-Линд. «Это был выбор издателей».

Все согласились, что книга должна быть закончена быстро, учитывая быстрые изменения, происходящие в Украине. ГОСТ и Тейлор-Линд выделили себе три месяца — чрезвычайно амбициозные сроки. Прошло три с половиной. При минимальном продвижении книга оказалась довольно популярной. Во многом это связано с Instagram. Тейлор-Линд, которая до прошлой осени никогда особо не задумывалась о социальных сетях, снимала видео через видоискатели своих камер и размещала их в Instagram.

Видео тонкие и личные, они напоминают видеопортреты Билла Виолы и Фионы Тан. Они стали большим хитом и, оглядываясь назад, стали практическим решением ограничений пленки.

100 Фото Украины — 2019 • Українер

Ежегодно экспедиция «Українер» преодолевает десятки тысяч километров по Украине, открывая для себя самые интересные места и героев с востока на запад и с юга на север. В 2019 году команда путешествовала больше, чем когда-либо, потому что в этом году нам удалось разделиться на отдельные команды, работающие над специальными проектами.За год команда посетила четыре региона: Закарпатье, Бессарабию, Полесье и Приазовье. Также на сайте «Українер» мы опубликовали серию историй успеха об объединенных территориальных сообществах (Громадас), серию документальных фильмов о национальных меньшинствах и новый формат шоу «Послы». Кроме того, мы сняли художественный фильм «Українер». Фильм и издана книга Українер. Украинский Іnsider на украинском и английском языках. И пока вы читаете этот список, мы почти закончили сбор одного миллиона гривен в год на поддержку проекта.

Много чего, не правда ли? В этом году наши фотографы сделали десятки тысяч снимков, из которых мы выбрали 100 лучших. Как выглядит Украина, которую вы знаете и видите каждый день? На этих фотографиях мы постараемся показать вам это с несколько иной точки зрения.

Также не забудьте посмотреть «100 фотографий Украины — 2018» и «100 фотографий Украины — 2017»!

Колядники собрались у церкви Рождества Пресвятой Богородицы в гуцульском селе Криворовня.7 января 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Восход солнца в селе Криворовня в Карпатах. 8 января 2019 г. Фото: Максим Завалля.

Карнавальное шествие на Маланке движется по улице села Осички на Восточном Подолье. 13 января 2019. Фото: Дмитрий Бартош.

Традиционно главными героями карнавала в Осичках являются Маланка (мальчики от четырех до семи лет, переодетые девочками), казак (одетый в военную форму советских времен, он сопровождает Маланку), колядники (они поют колядки возле каждого дома), дидки (мистические персонажи, охраняющие Маланку).Они буйствуют и разыгрывают.

В Осичках празднуют только два района: Бондаревка и Кемпа.

Персонажи карнавала на Маланке позируют фотографам на снегу в селе Осички на Восточном Подолье. 13 января 2019. Фото: Дмитрий Бартош.

«Медведи» и «Цыгане» празднуют Маланку в селе Красноильск на Буковине. 14 января 2019. Фото: Александр Хоменко.

Ежегодно в этом селе на границе с Румынией проходит один из самых ярких новогодних карнавалов.История Маланки в Красноильске.

«Українер» два года подряд ведет прямую трансляцию карнавала Маланка в Красноильске.

2018 здесь
2019 здесь
2019 (вторая часть) здесь

Пассажиры первого украинского художественного поезда «ГогольТрейн» в Мариуполе по окончании фестиваля Startup Gogolfest, который проходил в Мариуполе с 27 апреля по 1 мая 2019 года. 30 апреля 2019 года. Фото: Сергей Коровайный.

Андрей Шевченко, шрифтовик и каллиграф, сидит на берегу Азовского моря в Бердянске.1 мая 2019 г. Фото: Дмитрий Бартош.

Андрей Шевченко создает современные кириллические шрифты, которые используются на украинских сайтах, в полиграфической продукции и в городской коммуникации.

Вид с вертолета на Камиану Могилу. 1 мая 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Камяна Могила («каменная могила» — тр.) — уникальный геологический и археологический памятник в Приазовье. Это холм из песчаника, гроты и пещеры которого демонстрируют несколько тысяч петроглифов, наскальных рисунков древних людей, которые жили и странствовали в степях Приазовья более тысячи лет назад.

Национальный парк Меотида с высоты птичьего полета. В 2014 году на его территории начались боевые действия. В результате часть парка сейчас временно занята российскими вооруженными силами. 2 мая 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Меотида считается уникальным парком благодаря слоям ракушечника и песка, которые раньше формировали морское дно.

ВЭС возле села Ботиево в Приазовье. 3 мая 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Отец Петр Креницкий показывает приход Рождества Пресвятой Богородицы в Мелитополе, украинскую греко-католическую церковь, где он сам совершает мессу. 3 мая 2019. Фото: Дмитрий Бартош.

Отец Петр использовал греко-католический костел как базу под общежитие для бездомных. Здесь он также обучает детей-сирот и детей из неблагополучных семей.

Фреска с изображением Иисуса Христа на потолке греко-католической церкви Святого Пророка Илии в селе Снигуровка.4 мая 2019 г. Фото: Дмитрий Бартош.

Овцы пасутся у взлетно-посадочной полосы «Веселое» недалеко от Мелитополя в Приазовье. 5 мая 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Здесь работает производитель легких самолетов и летная школа, где обучают пилотов со всего мира.

Гагаузы готовят блюда к праздничной трапезе накануне праздника Хедерлез в селе Виноградовка в Бессарабии. 10 мая 2019. Фотограф: Александр Хоменко.

Рассказ о национальном меньшинстве гагаузов, проживающих в Украине.

Гагаузский школьник несет флаг Украины перед маршевым классом в школе села Виноградовка в Бессарабии. 10 мая 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Девушка несет воздушные шары в арт-пространстве Куреневский дворец в Киеве. 11 мая 2019 года на территории арт-пространства прошел второй фестиваль независимого искусства Burning Man Precompression. Фото: Артем Галкин.

Зал арт-пространства «Куреневский дворец» во время второго фестиваля независимого искусства Burning Man Precompression. 11 мая 2019. Фото: Артем Галкин.

София Анжелюк, волонтер проекта «Українер», смотрит на полку с только что вышедшими книгами «Українер. Украинский инсайдер ». Книга была представлена ​​на фестивале «Книжный арсенал» в Киеве. 24 мая 2019. Фото: Катя Акварельна.

Выступление вокально-танцевального ансамбля «Иберия».Его члены — грузины, проживающие в Украине. Концерт был посвящен Дню независимости Грузии, который отмечается 26 мая. 29 мая 2019 г. Фото: Анна Воробьева.

Рассказ о национальном меньшинстве грузин, проживающих в Украине.

Юрко Дидула позирует на качелях со своими сестрами Ханнусей и Халией во дворе их семейного дома на окраине Львова. 2 июня 2019. Фото: Катя Акварельна.

Семья Дидула известна далеко за пределами Галичины благодаря большому количеству реализованных социальных проектов.

Крымские татары собрались в мечети Духовного управления мусульман в Киеве на намаз в ознаменование праздника Ораза байрам, которым завершается 30-дневный пост Рамазана. 4 июня 2019. Фото: Юрий Стефаняк.

Рассказ о национальном меньшинстве крымских татар, проживающих в Украине.

Крымскотатарская девочка играет на надувной горке во время национального праздника крымских татар Ораза байрам, который отмечался в Киеве в парке аттракционов «Нивки».6 июня 2019. Фото: Юрий Стефаняк.

Деревянная автобусная остановка с карандашными опорами в деревне Княгинок на Волыни. 13 июня 2019. Фото: Николай Король.

Автобусная остановка построена благодаря местной объединенной территориальной общине (громаде). Проект «Українер» опубликовал историю Княгинок в серии, посвященной объединенным территориальным общинам.

Участники фольклорного ансамбля «Родынонка» идут по улице села Лозки на Полесье.15 июня 2019. Фото: Николай Король.

Вид с высоты птичьего полета на один из участков добычи янтаря недалеко от города Владимирец на Полесье. 18 июня 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Фермер по выращиванию дикого меда Анатолий Скумин позирует фотографу возле лесного колоды, из которого он только что собрал мед. 20 июня 2019. Фото: Николай Король.

Анатолий Скумин — один из немногих в Украине, кто до сих пор занимается разведением дикого меда. Это древнее ремесло производства меда диких пчел из колыбельных ульев до недавнего времени считалось утерянным.Но на Полесье он сохранился и возродился.

Анатолий Скумин стал одним из героев фильма «Украинер. Фильм».

Исследователь Чернобыльской зоны отчуждения Александр Сырота обнимает сына во дворе своего дома в селе Дитятки на Полесье. 24 июня 2019 г. Фото: Пилип Доценко.

Александр, который раньше жил в Припяти, пишет и снимает документальные фильмы, посвященные трагедии Чернобыля, он также является руководителем международной организации «Центр Припять.com »и член Общественного совета при Государственном агентстве Украины по управлению зоной отчуждения.

Александр Сырота стал героем рассказа о зоне отчуждения, а также одним из героев «Украинера. Фильм »документальный фильм.

Исследователь Чернобыльской зоны отчуждения Александр Сырота беседует с чернобыльским самоселенцем Евгением Маркевичем. 26 июня 2019 г. Фото: Пилип Доценко.

Рассказ о самопоселенцах в Чернобыльской зоне отчуждения.

Дети нагревают деревянные плитки («шайблыки»), прикрепленные к палкам, во время празднования праздника Шайблыки в селе Усть-Черная на Закарпатье, где проживает значительная австрийская община. 21 июня 2019 г. Фото: Олег Переверзев.

Шайблыки — праздник летнего солнцестояния, закарпатский эквивалент австрийского Sonnenwende. Этот праздник отмечается в течение трех дней с 21 по 23 июня.

Рассказ о национальном меньшинстве австрийцев, проживающих в Украине.

Дети запускают в воздух деревянные шайблыки во время празднования летнего солнцестояния в селе Усть-Черная на Закарпатье. 21 июня 2019 г. Фото: Олег Переверзев.

Шайблыки — это вырезанные вручную деревянные квадратные плитки с отверстием посередине, которые кладут на палку. Люди всех возрастов, старые, молодые и дети, нагревают плитки над огнем, а затем запускают деревянные плитки в воздух под определенным углом. Когда плитка горячая, она начинает ярко светиться в темноте, и участник подходит к трамплину или скамейке и ударяет по нему палкой, чтобы запустить плитку в воздух.Цель состоит в том, чтобы плитка пролетела как можно дальше в воздухе, оставляя длинный след ярких искр, прежде чем упасть на землю. Горящий шайблык, летящий в воздухе, олицетворяет движущееся по небу солнце.

Австрийцы играют в бильярд в селе Усть-Черная на Закарпатье. 23 июня 2019. Фото: Олег Переверзев.

Члены австрийской общины в Украине преимущественно проживают на Закарпатье, в деревнях Усть-Черная, Нимецкая Мокра и других деревнях, расположенных в долине реки Тересва.Их предки приехали из Австрии, чтобы поселиться здесь в 18 веке по инициативе императрицы Марии Терезии.

Девушки несут венки из цветов на воде во время празднования Ивана Купала в селе Добраничовка на Полесье. 7 июля 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Певица Кристина Соловий и основатель проекта «Украинер» Богдан Логвиненко смотрят в окно Львовского академического театра имени Леся Курбаса на съемках спектакля «Послы».10 июля 2019 г. Фото: Олесь Москальчук.

Послы показывают Львов и Дрогобыч.

Хип-хоп певица алёна алёна позирует фотографу рядом с мотоциклом, припаркованным у рынка в городе Барышевка на Надднепрянщине. 18 июля 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

В проекте «Послы» алёна алёна рассказала нам о городах Переяслав и Барышовка.

Стая пеликанов отдыхает на территории национального парка «Тузлинские лиманы».18 июля 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Национальный парк «Тузлинские эстуарии» — это цепь из 13 эстуариев в бассейне Дуная и Днестра. Лиманы называют «родильными домами Черного моря», поскольку они обладают огромными ресурсами для воспроизводства биологического разнообразия.

История парка опубликована в 2018 году.

Виктор Сакара, смотритель маяка, идет к маяку в устье Шаганы. 21 июля 2019.Фото: Артем Галкин.

Виктор Сакара стал одним из героев «Украинера. Фильм »документальный фильм.

История маяка Шаганы.

Виктор Сакара, хранитель маяка в устье Шаганы, проверяет системы маяка. 21 июля 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Гуси и крупный рогатый скот отдыхают у воды на территории национального парка «Тузлинские лиманы». 23 июля 2019. Фото: Артем Галкин.

Устье реки Тузлы с высоты птичьего полета.23 июля 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Подсолнечное поле в Бессарабии. 23 июля 2019. Фото: Артем Галкин.

Рыбаки отправились на работу на закате у лимана Шаганы в Бессарабии. 24 июля 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Трактор вытаскивает из воды рыбацкую лодку недалеко от города Вилково в Бессарабии. 24 июля 2019. Фото: Артем Галкин.

Виноградник одного из крупнейших винодельческих хозяйств Бессарабии «Колонист».25 июля 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Рыбаки отправились на работу в район г. Вилково в Бессарабии. 27 июля 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Волонтеры проекта «Украинер» делают групповое фото возле здания Национальной скаутской организации Украины «Пласт» в Буча. 3 августа 2019.

Местные дети купаются в реке Ингул недалеко от села Виноградовка в Причерноморье. 10 августа 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Вечерний намаз турка-месхетинца Марата Расулова и его гостя в селе Виноградовка в Причерноморье. 10 августа 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Турки-месхетинцы — тюркоязычный народ, который исповедует ислам и происходит из Месхетии, исторической территории на границе между Грузией и Турцией. Им приходилось переселяться дважды: в 1944 году советские власти выслали их в Среднюю Азию, а в 1990-х годах они были вынуждены бежать оттуда из-за межэтнических столкновений.

Рассказ о национальном меньшинстве турок-месхетинцев, проживающих в Украине.

семьи турок-месхетинцев собрались на празднование Курбан Байрам. 12 августа 2019.

Фотограф:

Хоменко Александр

семьи турок-месхетинцев собрались на празднование Курбан Байрам. 12 августа 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

семьи турок-месхетинцев собрались на празднование Курбан Байрам. 12 августа 2019.Фото: Александр Хоменко.

семьи турок-месхетинцев собрались на празднование Курбан Байрам. 12 августа 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Члены турок-месхетинцев проживают в Украине с 1990-х годов. Обычно они селились в Причерноморье, Таврии, Слобожанщине, Бессарабии. Они бережно хранят свои традиции и отмечают ежегодные религиозные праздники, одним из которых является Курбан Байрам.

Два мальчика из турок-месхетинцев гуляют по деревне Виноградовка в Причерноморье, угощая соседей мясом принесенного в жертву животного во время празднования Курбан Байрам.12 августа 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Художник и скульптор Алексей Алешкин отдыхает в лесу недалеко от села Букатынка на Подолье, где живет уже более 40 лет. 21 августа 2019. Фото: Николай Король.

На протяжении многих лет Алексей и его жена Людмила работали над возрождением села и превращением его в центр искусства и достопримечательность для туристов.

Алексей Алешкин стал одним из героев «Украинера.Фильм »документальный фильм. История Букатынки и семьи Алешкиных.

Художник и скульптор Алексей Алешкин фотографируется во Львове вместе с семьей: дочерью Дарией Алешкиной, зятем Гордием Старухом и внуками. 24 августа 2019 г. Фото: Николай Король.

Дочь Алексея Дарья нашла новый способ привлечь внимание к украинскому ремеслу, создав вытынанки для современных интерьеров, общественных заведений и обложки для книг.

Рассказ о вытынанках Дарии Алешкиной.

Муж Дарии Хордий Старух, скульптор из Львова, решил возродить и продолжить традицию изготовления лир и поставил себе цель научиться делать лиру и изготовить триста штук.

Рассказ о Хордии Старухе и лироведении.

Олег Михайлюта (он же Фахот), фронтмен хип-хоп группы ТНМК (Танок на Майдани Конго — «Танцы на площади Конго») смеется с Богданом Логвиненко, основателем проекта «Украинер» и ведущим шоу Ambassadors, как они снимают шоу.24 августа 2019. Фото: Сергей Сверделов.

Шоу «Послы» о Харькове.

Матч команды Каменец-Подольский по мотоболу с высоты птичьего полета. 25 августа 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Motoball — это исключительно европейская спортивная игра, созданная во Франции. В советское время он приобрел огромную популярность в Украине. Турниры по мотоболу и несколько команд по мотоболу сохранились до сегодняшнего дня только благодаря энтузиазму игроков, тренеров и немногочисленных зрителей.В Каменце-Подольском в мотобол играют уже 52 года. За неимением успехов местных команд в других видах спорта мотобольный клуб «Подолье» со временем стал известен в Украине. Именно в Каменце-Подольском есть специальный стадион для мотобола. Здесь мотобол — это местная достопримечательность, до сих пор неизвестная многим посетителям.

Старейший игрок сборной Каменец-Подольского по мотоболу Владимир Даниляк, уже 50 лет развивающий мотобол в родном городе, стал одним из героев фильма «Украинер.Фильм». История мотобола в Каменце-Подольском.

Певица Джамала выступает на фестивале крымскотатарской культуры. 25 августа 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Рассказ о жизни крымских татар на Украине.

Воздушный шар пролетает над Каменец-Подольской крепостью. 27 августа 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Тамила Ташева, общественный деятель и основатель организации КрымSOS, принимает участие в пикете перед посольством Российской Федерации в Киеве, держа плакат с именем одного из крымских татар, пропавших без вести в оккупированном Крыму. по России.29 августа 2019. Фото: Юрий Стефаняк.

Мальчик выполняет трюки на велосипеде на центральной площади города Васильков у памятника Тарасу Шевченко. 30 августа 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Женщина украшает арку для свадебной фотосессии на Скалах МОДР в Кривом Роге. 31 августа 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Скалы МОДР, лежащие в долине реки Ингулец, относятся к одной из охраняемых природных территорий региона.Свое название они получили от расположенного поблизости жилого комплекса MODR (украинское сокращение от коммунистической организации International Red Aid). Холмы, также известные как Лысые горы («лысые горы»), привлекают скалолазов, которые проводят здесь тренировки и соревнования. А протекающая между скалами Ингулец — популярное место для каякинга.

В Кривом Роге Украинер снимал шоу «Амбассадоры» с участниками группы Brunettes Shoot Blondes.

Участники группы Brunettes Shoot Blondes Андрей Ковалев и Роман Соболь позируют фотографам на фоне одного из крупнейших карьеров по добыче железной руды в Кривом Роге.31 августа 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Дмитрий Шуров, музыкант и фронтмен группы Pianoboy, записывает забавное видеообращение к своим подписчикам во время прогулки на гондоле по реке Южный Буг. 13 сентября 2019. Фото: Александр Хоменко.

Дмитрий Шуров стал послом Винницы на выставке «Українер».

Карнавал на улицах города Волноваха в Приазовье во время фестиваля греческой культуры «Méga Giortí» («Большой праздник»).14 сентября 2019 г. Фото: Николай Король.

Фестиваль Méga Giortí впервые был организован в 1988 году греческим поэтом и композитором Донатом Патрича из Приазовской деревни Малоянисол, основанной греческими иммигрантами. Фестиваль должен был объединить не только греческую общину, но и все другие национальные меньшинства, проживающие в Приазовье. Фестиваль проводится раз в два года (раньше он проводился ежегодно) каждый раз в другом месте, чтобы охватить все города и села Украины, которые были основаны или в настоящее время населены греками.В прошлом году Méga Giortí проходила в Малоянысоле, а в этом году — в Волновахе.

Рассказ о национальном меньшинстве греков, проживающих в Украине.

Портреты мотогонщиков команды «Подолье-Мотор» из Каменца-Подольского. 20 сентября 2019. Фото: Анастасия Некипелая.

Репетиция ансамбля корейского традиционного танца «Торади». 21 сентября 2019. Фото: Ирина Громоцкая.

«Торади» считается единственным ансамблем в Украине, исполняющим такое огромное разнообразие традиционных корейских танцев.Помимо прочего, в репертуаре ансамбля есть ряд танцев, исполняемых под традиционные корейские барабаны. Эти танцы восходят к древним шаманским ритуалам, где каждое движение, наряду со звуком барабанов, было наполнено смыслом.

Рассказ о национальном меньшинстве корейцев, проживающих в Украине.

Портрет корейской девушки в национальной корейской одежде для выступления на фестивале «Кореада», единственном фестивале корейской культуры в Украине, передвигающемся по стране.21 сентября 2019. Фото: Ирина Громоцкая.

корейцев проживают в Украине с начала 20 века. Прежде чем они приехали сюда, им пришлось пройти через ссылку японских властей на Сахалин, а позже, в 1937 году, они были депортированы советскими властями в Среднюю Азию. В 1960-х корейцы начали приезжать на юг Украины, чтобы поселиться и работать на земле. Также многие корейцы приехали в большие города Украины для получения высшего образования. На данный момент «Кореада» — единственный фестиваль корейской культуры в современной Украине.

Сашко Положинский, фронтмен групп «Тартак» и «Бувье», отдыхает в учебно-развлекательном центре «Волынский молодежный центр» в Луцке. 26 сентября 2019. Фото: Олесь Москальчук.

Сашко Положинский стал послом Луцка на выставке «Украинер».

Мальчик лежит у памятника «Менора» в Бабьем Яру после церемонии поминовения погибших здесь жертв Холокоста. 29 сентября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Рассказ о национальном меньшинстве евреев, проживающих в Украине.

Поезд идет по путепроводу в селе Плебановка. 29 сентября 2019. Фото: Катя Акварельна.

Солистка группы ONUKA Ната Жижченко фотографируется на смотровой площадке на крыше гостиницы «Бурса» в Киеве. На заднем плане — Подол и Контрактовая площадь. 2 октября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Ната рассказала о своем Киеве для проекта «Послы».

Сообщество прогрессивного иудаизма в Киеве молится в субботу в своей синагоге. Услугу предлагает Александр Духовный, главный раввин общин прогрессивного иудаизма Киева и Украины. 4 октября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Телеведущий Роман Винтонив (он же Михаил Щур) позирует фотографам, держась за поручень вагона на узкоколейке Выхода, которую еще называют Карпатским трамваем.7 октября 2019. Фото: Катя Акварельна.

Узкоколейка Выхода — одна из четырех сохранившихся узкоколейных железных дорог Украины. История карпатского трамвая.

Михаил Щур рассказал об Ивано-Франковске, Долине и Карпатах для проекта «Послы».

Автомобиль едет по сельской дороге в сумерках в районе села Сокирница на Закарпатье. 29 сентября 2019 г. Фото: Сергей Коровайный.

Буйволы отдыхают на полонине («горный луг» — тр.) возле села Сокирница на Закарпатье. 30 сентября 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Немецкий эколог Мишель Якоби разводит буйволов в этом регионе. Украинер публиковал свой рассказ раньше.

Отправляясь в нашу новую экспедицию на Закарпатье в этом году, мы решили остаться на несколько дней у Мишеля и снять рассказ о том, как развивалась его ферма за последнее время.

Немецкий эколог Мишель Якоби устанавливает для своих животных электрического пастуха. 30 сентября 2019.Фото: Сергей Коровайный.

История Мишеля и его буйволов.

Утро у Нижнего Селища в Закарпатье. 2 октября 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Дети смотрят на улицу со двора своего дома в селе Иза на Закарпатье. 4 октября 2019 г. Фото: Юрий Стефаняк.

У забора дети опираются, на солнышке сохнут плетеные снопы. Деревня Иза известна развитым здесь плетеным ремеслом.

Экспедиционная группа проекта «Украинер» позирует фотографам со всем содержимым экспедиционной машины для #tetrischallenge. 5 октября 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Виноградники у города Берегово в Закарпатье. 5 октября 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Этот регион Закарпатья наиболее благоприятен для выращивания винограда и производства вина.

Мужчина собирает виноград на винограднике недалеко от города Берегово на Закарпатье.5 октября 2019. Фото: Юрий Стефаняк.

Вид на замок Паланок в Мукачево — уникальный образец средневековой фортификационной архитектуры. 6 октября 2019 г. Фото: Павел Пашко.

Лошадь отдыхает в конюшнях на территории замка Святого Миклоша в селе Чинадиево на Закарпатье. 8 октября 2019 г. Фото: Юрий Стефаняк.

История замка Святого Миклоша на Закарпатье — первая история Українера. Мы приехали в замок во второй раз и теперь расскажем вам об изменениях и любопытных историях, которые произошли в замке за последние три года.

Дети в доспехах крестоносцев имитируют битву в замке Святого Миклоша в Чинадиево на Закарпатье. 8 октября 2019 г. Фото: Юрий Стефаняк.

Йосип Бартош, арендатор замка Сен-Миклош. 9 октября 2019 г. Фото: Юрий Стефаняк.

Портрет Алексея Уманского, радиоведущего и основателя радио «Йеден». Ужгород, 10 октября 2019 г. Фото: Хари Кришнан.

Портрет художника Олексы Манн.Ужгород, 11 октября 2019 г. Фото: Хари Кришнан.

Группа создателей документального художественного фильма «Украинер. Кино »и волонтеры проекта« Українер »вышли на сцену после презентации фильма в Центре Довженко в Киеве. 1 ноября 2019 г. Фото: Николай Завилинский.

Фильм транслировался 1 ноября 2019 года одновременно в 7 странах и более чем 60 городах. Вы можете посмотреть «Украинер. Фильм »на нашем канале YouTube.

Телеведущая и актер Янина Соколова выходит из дома в Запорожье, где она выросла.2 ноября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Янина Соколова рассказала о своем проекте «Запорожье для амбассадоров».

Плотина Днепра в Запорожье с высоты птичьего полета. 3 ноября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Валерий Харчишин, фронтмен группы «Друга Рика», слушает музыку в Музее космонавтики в Житомире. 9 ноября 2019. Фото: Анастасия Некипелая.

Валерий Харчишин рассказал о своем Житомире для проекта «Послы».

Мужчины пьют вино на озере Ялпух у села Криничное. 8 ноября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

В Бессарабии много виноградников, поэтому почти все здесь делают вино.

Вид на центральную площадь города Болград, где проходит ежегодный фестиваль Bolgrad Wine Fest. 9 ноября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Рассказ о национальном меньшинстве болгар, проживающих в Украине.

Болгары в национальной одежде позируют фотографам в телеге с виноградом на Болградском винном фестивале.9 ноября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Стадо овец возвращается домой с пастбища в селе Каракурт в Бессарабии. 9 ноября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Сегодня жители Каракурта говорят на пяти языках: албанском, болгарском, гагаузском, украинском и русском. Местные жители говорят, что когда в деревне встречаются три человека разных национальностей, и один из них говорит на албанском как на своем родном, тогда все трое переходят на албанский в качестве основного языка международного общения.

Рассказ о национальном меньшинстве албанцев, проживающих в Украине.

Родион Пандар, глава албанской общины «Рилиндия», ведет овец во дворы жителей Каракурта. 9 ноября 2019 г. Фото: Александр Хоменко.

Вид на реку Дунай и набережную Измаила с высоты птичьего полета. Измаил расположен на границе с Румынией, и Дунай служит здесь границей. 10 ноября 2019. Фото: Александр Хоменко.

Мужчина выкапывает яму на дне озера Ялпух, чтобы качать воду из озера в селе Озерное.10 ноября 2019. Фото: Александр Хоменко.

Этнические болгары, румыны, албанцы и гагаузы многочисленны в этой части Бессарабии. Этот человек не говорит ни по-украински, ни по-русски.

Стая птиц пролетает над селом Озерное в Бессарабии. 10 ноября 2019. Фото: Александр Хоменко.

Огненное шоу на фестивале вина в Болграде. 10 ноября 2019. Фото: Александр Хоменко.

Зрители Дворца спорта в Киеве болеют за музыкантов «ДахаБраха» в конце концерта, посвященного 15-летию группы.